Спочатку:
На сторінку книги
З полону Вельзевула ти звільнила мене
Та душа моя втратила до пастки Асмодея
Відчув я оману, та осягнення миттєве
Що демон мав жіноче натхнення
Ні, він не молодик в червоному пальті
Його волосся не біле, це красуня
Молода, гарною душею, серцем неземним
Волосся темне, а очі такі ж зелені,
Що в них гублюся
Чую рани я серцеві.
Заплющив очі і відкривши знов
Бачу тебе, над собой
Палким цілунком ти повалила мене
Тепер я твій раб, моя Демонесса.
