Спочатку:
На сторінку книги
Таміла
Забувши про все на світі, підхопила поділ сукні і рвонула геть із вбиральні, мало не збивши Сюзанну, яка підслухувала під дверима. Перед очима замиготіли вже знайомі коридори, картини, портрети... На сходах я зупинилася перевести подих, а потім уже не поспішаючи почала спускатися сходами.
І саме в цей момент з лунким стуком зачинилися вхідні двері, впускаючи в хол сторонні звуки з вулиці.
– ...чудовий будинок! Просто чудовий! – захоплено і злегка переграючи мовила моя мачуха, дзвінко цокаючи підборами по мармуровій підлозі. – Дякую вам за запрошення на весілля моєї улюбленої падчерки! Це так несподівано!
Я ледве стрималася, щоби голосно не пирхнути. Акторська гра моєї мачухи була приблизно на тому ж рівні, що й у родичів Еріка на вчорашньому прийомі.
– Повірте, це і для нас не менша несподіванка! – Промовила леді Кассандра, і в її голосі явно чулося невдоволення.
– Міла вміє дивувати! Ця дівчинка для мене практично рідна, адже боги не обдарували мене дітьми… – голос мачухи навіть здригнувся, але я знала справжню причину відсутності дітей. Меган відчайдушно боялася втратити фігуру, молодість, красу, а головне – свободу. – Але, на жаль, мій чоловік не зміг відкласти усі справи! Він не остання людина у столиці, самі розумієте!
Батько давно втратив свій вплив і залишив високу посаду в магічному міністерстві. Його любов до азартних ігор робила свою справу. Але мачуха любила пускати пил в очі і користуватися тим золотом, що ще залишалося на її рахунках у банках.
– Думаю, у нас ще буде час познайомитись! А зараз я запрошу Тамілу! Сюзанно! Амелі! Де вас демони носять?
Отже, мій вихід! Головне, продовжувати “тримати обличчя”... Прискорила крок і виринула через поворот сходів.
– Доброго дня, – заговорила, звертаючи на себе увагу, від чого у моєї свекрухи навіть щелепу звело.
– Міло! – Мачуха, навпаки, здавалася сама люб'язність. – Люба моя дівчинко! То це правда! – її погляд хижо вивчав мою фігуру, що змінилася. – Яка чудова несподіванка! Леді Кассандра ще вчора ласкаво запросила нас із татом на твоє весілля! Але дістатися вийшло лише зараз! І я кинула всі справи лише для того, щоб привітати особисто!
– Залишу вас ненадовго! – блиснула усмішкою свекруха і попрямувала у бік коридору. – І розпоряджусь, щоб подали чай!
І тільки-но вона зникла з поля зору, як дружина мого батька миттєво розгубила всю свою награну люб'язність і скоротила відстань, що розділяла нас, за два кроки. В її очах майнуло невдоволення.
– Це немислимо! Просто незбагненно! – Вона зашипіла, дивлячись мені прямо в очі. – Мені все відомо, Міло! Охмурила завидного нареченого, мабуть, обпоївши його одним із твоїх численних зілль, а тепер намагаєшся повісити на нього чужу дитину! Спадщини захотілося? Легкого золота? Тільки от не думай, що так просто відбудешся! – Мачуха схопилася за праву половину грудей, явно плутаючи серце з печінкою. – Ти хоч уявляєш, яка це ганьба?! Коли все це розкриється, твого батька звільнять! Ми втратимо все! Навіть ті крихти, що залишилися!
Так от навіщо вона тут! Злякалася того, що я заплямую її прізвище, і вона боїться втратити все, що має!
– По-моєму, у вас жар, – я підняла погляд і відсмикнула руку, намагаючись бути незворушною. – Хвилиною раніше ви вітали мене з весіллям, а тепер вам ввижаються дивні речі!
– Крейг мені все розповів! – Меган знову зашипіла, явно не збираючись заспокоюватися, і від згадки про колишнього чоловіка все всередині знову напружилося. – Ти обдурила його! Втекла з його ненародженою дитиною! Ти розумієш, чим це обернеться для всіх нас? Ні про кого, окрім себе, не думаєш! Ми з батьком ледве пережили твоє розлучення! Ми підібрали тобі чудового нареченого благородної крові! Шановану у столиці людину! Гідного! І ти спочатку наклепувала на нього, а потім і зовсім втекла! І ось чергова витівка! Вся у матір! Стрибнула в ліжко з першим зустрічним! Така ж гнила, гуляюча дівка...
Вся кров прилила до обличчя. Стиснула долоні в кулаки, ледве стримуючись, щоб не відважити їй ляпаса!
– Гниль там, де її немає і не було, бачить тільки той, хто сам геть-чисто прогнив! – я промовила, ледве стримуючи емоції. – А гнила і гуляща дружина у мого батька була тільки одна! І це ви!
– Що?! – мачуха подавилася словами, а потім і зовсім перелякано завмерла, глянувши мені за спину.
Розвернулась і тут же наткнулася поглядом на господиню цього маєтку, що зупинилася на сходах. І зараз бабуся Рейверс виглядала, я б сказала, войовничо!
– Мене не попереджали про гостей, – леді Рейверс прискіпливо розглядала дружину мого батька, яка, схоже, язика проковтнула або подавилася своєю отрутою.
– Ох! Вибачте великодушно! Ви, мабуть, Амадея Рейверс! – Знову забелькотіла Меган, щосили намагаючись посміхнутися. – Дуже приємно! А я...
– Я знаю, хто ви, – хмикнула леді Рейверс. – Та, що відправила мале дитя на край країни геть з очей, аби не заважало! Хоч я й стара, але не дурна і не розгубила слуху, люба. Поки я ще тут господиня і не потерплю в моєму домі лицемірства! Геть із мого будинку! – гаркнула Амадея Рейверс так, що навіть мені стало ніяково.
А на почервонілому від сорому обличчі мачухи з'явився піт.
– Я піду, – вона процідила, щільно стиснувши губи. – Але лишу тобі це! Крейг просив передати!
Вона клацнула пальцями і прямо з повітря з'явився жовтуватий лист, поцяткований хитромудрими літерами. Папір проплив по повітрі і завмер прямо навпроти мого обличчя. І погляд зачепився за фразу, від якої все всередині похололо.
"... судячи з наданого зразка, термін вагітності може становити приблизно шість місяців ..."
Крейг все ж таки не просто так затискав мене вчора! І примудрився зробити аналіз… І як викручуватись тепер?!
