Сповіщення

Непрочитано 0 з 0
Позначити як прочитані
Жодних нових сповіщень.
Щойно надійдуть нові сповіщення, вони відображатимуться тут.

Повідомлення

Чати

+

Жодних нових повідомлень

avatar

Juli Si

13 жовтня, 2026

Візуал до «Я добʼюся тебе»


… Трохи підійшовши ближче до краю урвища, я побачила, як внизу мальовничо розкинулося наше місто, сяючи яскравими вогнями.

- Тут нереально красиво… - ледве чутно промовила я.

- Знаю. Тому сюди тебе й привіз, - відповів Томас, дістаючи з машини щось.

Пару хвилин, і ми вже сиділи на товстому килимку для пікніка, закутавшись у плед. Поруч стояла коробка з гарячим пирогом, який він забирав з ресторану, два стакани чаю, накриті кришечкою для збереження тепла. З машини було чути легку музику для створення романтичної атмосфери.

Томас сидів за мною, обіймаючи так, ніби хотів затримати цей момент на довше. Я притулилася до нього всім тілом, дозволяючи його рукам обійняти себе. Моя спина м'яко торкалася його грудей, і я відчувала його биття серця, трохи прискорене. Його долоні, широкі й теплі, накрили мої руки поверх пледа, злегка погладжуючи, зігріваючи.

Він вдихав запах мого волосся, повільно рухаючись губами вздовж скроні до вуха, а потім нижче - до самої шиї. Його подих був гарячим на моїй шкірі, яка миттєво зреагувала на цю близькість. Глибший вдих…

- Цей приємний, п’янкий аромат... - прошепотів він, торкаючись губами біля самого вуха. - Такий солодкий, звабливий…

Я ледве дихала. Шкіра вкрилася мурашками, а в животі розтікалося тепле хвилююче відчуття. Томас на мить затримався, притиснувшись носом до мого вуха, вдихаючи мене так, наче не міг насититися.

- …Я так хочу тебе… - прошепотів він, і я відчула, як його руки на моїй талії напружилися, притягуючи мене ще щільніше до його гарячого тіла.

І моє серце завмерло у якійсь німій щасливій паузі.

- …А я тебе… - відповіла я, повертаючи своє обличчя до нього, щоб бачити його очі. Своїм тілом я намагалася «втиснутись» в Томаса, відчуваючи кожним міліметром тіла його силу й ніжність одночасно.

Він обережно взяв моє обличчя рукою, притягуючи мої губи до своїх. Його поцілунок був довгим, тягучим і неймовірно чуттєвим… Він не просто торкався моїх губ, він наче вивчав їх, передаючи весь той жар, що горів у нього всередині. Його великий палець при цьому ніжно погладжував мою вилицю, заспокоюючи й збуджуючи водночас.

- Але наша перша «ніч» точно не буде на вулиці, це не те особливе місце для такого…- нарешті відірвавшись від моїх губ, м'яко посміхнувся Томас. Його голос став хрипким, а погляд - затуманеним від почуттів.

- Ти думав про це і про «особливе» місце для цього? - обернулася я до нього обличчям, переплітаючи свої пальці з його.

- Я багато про що думаю, і про це також. - спокійно відповів він, знову нахиляючись і залишаючи повільний, вологий поцілунок на моїй шиї.

Знову мурашки, і лоскотне відчуття внизу живота… Я відчула, як пальці на моїх руках злегка затремтіли.

- Якщо ти мене ще раз поцілуєш у шию, то це «особливе» місце точно буде тут. - трохи відсторонюючись від хлопця, жартівливо сказала я, хоча в моєму голосі було більше бажання, ніж жарту.

- Ух, які ми чутливі… - грайливо сказав Томас. Його очі блиснути азартом.

Він раптом підхопив мене, поваливши на килимок. Нависнувши зверху, він почав обціловувати мою шию - тепер уже не так ніжно, а зухвало, роздразнююче, чергуючи м'які дотики губ із легкими покусуваннями. Його руки при цьому міцно тримали мої зап'ястя над головою, не даючи мені жодного шансу на відступ.

Мені було лоскітно й неймовірно солодко, я сміялася, намагаючись «сховатися» від його грайливих губ, хоча насправді лише більше відкривала шию. Мій дзвінкий сміх розчинявся в нічній тиші, місто потихеньку засинало, а ми ще довго насолоджувалися один одним, забуваючи про все на світі…



Напишіть свій коментар...
Залишилось 1200 символів