Книга: "Осіння ЗЛИВА"

Її долоня раптом ляснула його по обличчю.

— І постав мене на ноги негайно!

Її очі були заплаканими, волосся прилипло до обличчя, а одяг був мокрим і забрудненим після падіння на дорогу. Святослав швидко поставив її на ноги й уже хотів перехопити за руку ту саму долоню, яка щойно від душі вліпила йому ляпаса. Та щойно ноги дівчини торкнулися дороги, вона скрикнула й упала просто до його ніг.

— Ай! Моя нога!

Святослав знову підхопив її на руки.

— Якщо ти ще раз мене вдариш, я кину тебе тут.

— А я викличу поліцію! Ти наїхав на мене!

— Не наїхав, а збив із ніг. І ти бігла через дорогу в недозволеному місці.

Він розвернувся до машини. Світло фар вихопило їхні постаті з темряви й суцільної стіни дощу.

— А я складу акт, і ти ще виплатиш мені ремонт.

Дівчина перевела погляд на автомобіль і раптом перестала пручатися, бо перед нею стояла новенька Tesla. Вона ахнула й раптом втратила свідомість. Голова безвільно притулилася до його грудей, мокре волосся розсипалося по його руці, а заплакані очі нарешті заплющилися.