Всі можливі збіги з реальністю є випадковими.
Що ще треба знати про цю книгу?
У кожній казці є доля казки. Те саме стосується фантастики...
Використовую тут доволі складні у виконанні та сприйнятті літературні прийоми. Це анадиплозис та флешбеки.
Анадиплозис — це повторення останнього слова або фрази одного речення на початку наступного. Цей прийом створює ефект послідовності та плавного переходу між частинами тексту, що часто використовується в поезії, прозі та фольклорі. Він допомагає утримати увагу читача та посилює зв’язок між різними частинами твору.
Флешбеки тут не просто для краси) Так мій вдумливий читач бачить, що саме в минулому сформувало ту рису героя, яка потрібна у теперішньому, де відбувається подія.
І останнє. Тут не буде "глава..." чи "розділ номер...", тільки роки та час. Спробуєте скласти їх ще до того, як дізнаєтеся, чому саме так?)
Стоячи в довгій черзі аеропорту, він уперто дивився в одну точку. Розглядатися заборонено. Роботи так себе не поводять. Ніякої цікавості. Ніяких інтересів.
Свербить за лівим вухом. Треба терпіти. У роботів такого не буває, нічого не свербить, не болить, не заважає, не роздратовує. Скоро виліт. Там коротка "мертва зона". Зачекати б найкраще.
Хтось пройшов повз. Хтось безликий. Тупнув плечем. Правильно. Не відчувати. Добре засвоєна команда: повернутися і посміхнутися.
Слухняно повертаючись, Алекс розтягнув губи в механічній посмішці, уважно стежачи за своїми думками. Їх не повинно бути. Він пам'ятав про це. Але на цю секунду трохи не дотримав одного з найбільш важливих правил виживання. Тому що його погляд, розгублено пробігши безликим беземоційним натовпом, раптово наткнувся на неї.
Красива. Доглянута. Класичний штучний інтелект. Або чип. Він все ще плутався у визначенні з першого погляду за зовнішніми ознаками. До краси звик. Усі майже ідеальні зовнішньо. Тоді що випадає? Ось воно! Знову! Її очі.
Вона оглянула простір і теж майже непомітно напружилася всім тілом. Ага, теж побачила! Спостерігає. Але обертатися не можна. Не можна видавати одне одного.
Цікаво, який у неї рейс?.. Стоп, думки! Контрольний пункт.
Може, батьки малі рацію, і це нарешті вона? О Боже, яке щастя!