Налаштування
Розмір шрифту:
Інтервал:
Колір
тексту:
фону:
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

Ріна Скіх
Подаруй мені крила

Зміст книги: 42 розділів

Спочатку:
Розділ 1
14 дн. тому
Розділ 2
14 дн. тому
Розділ 3
14 дн. тому
Розділ 4
14 дн. тому
Розділ 5
13 дн. тому
Розділ 6
13 дн. тому
Розділ 7
13 дн. тому
Розділ 8
13 дн. тому
Розділ 9
13 дн. тому
Розділ 10
13 дн. тому
Розділ 11
13 дн. тому
Розділ 12
13 дн. тому
Розділ 13
13 дн. тому
Розділ 14
13 дн. тому
Розділ 15
13 дн. тому
Розділ 16
12 дн. тому
Розділ 17
12 дн. тому
Розділ 18
12 дн. тому
Розділ 19
12 дн. тому
Розділ 20
12 дн. тому
Розділ 21
12 дн. тому
Розділ 22
12 дн. тому
Розділ 23
12 дн. тому
Розділ 24
12 дн. тому
Розділ 25
12 дн. тому
Розділ 26
12 дн. тому
Розділ 27
12 дн. тому
Розділ 28
12 дн. тому
Розділ 29
12 дн. тому
Розділ 30
12 дн. тому
Розділ 31
12 дн. тому
Розділ 32
12 дн. тому
Розділ 33
12 дн. тому
Розділ 34
12 дн. тому
Розділ 35
12 дн. тому
Розділ 36
12 дн. тому
Розділ 37
12 дн. тому
Розділ 38
12 дн. тому
Розділ 39
12 дн. тому
Розділ 40
12 дн. тому
Розділ 41
12 дн. тому
Розділ 42
12 дн. тому

Після душу повернулася до кімнати і від несподіванки здригнулася: на стільці сидів Тайлер і смиренно чекав на мене.  Втім, при моїй появі тут же схопився на ноги.  Він встиг передягтися в бриджі з м'якої тканини, які ми йому купили в неділю в якості піжами.

 — Можеш вийти на пару хвилин, я переодягнусь?  — попросила його.

 Тайлер без розмов виконав моє прохання.  Я ж поспішила переодягнутися у свій піжамний комплект, що складається з шовкової майки та шортів персикового кольору з чорними абстрактними узорами на них.  Ну пристрасть у мене до шовку, що поробиш. Раніше обмежувалася лише халатами, тепер же довелося розширити гардероб.

 Пірнувши під ковдру, неголосно покликала Тайлера, знаючи, що його тонкий слух дозволить йому почути.  Що і підтвердилося через пару секунд.  Вказавши йому сторону ліжка, на якій він сьогодні спить, погасила світло і чесно заплющила очі.

 Але заснути цієї ночі мені не судилося.  Тільки відчула, як під вагою чоловіка прогнувся матрац, мимоволі уявила, як красиво виглядає його смаглява шкіра на тлі мого білого простирадла.  Втім, що уявляти?  Згадала, як він тут уже лежав переді мною.  І я його могла не тільки оглянути всього, але і торкнутися в будь-якому місці.

 Від цієї думки стало жарко.  Фантазія ж продовжувала не тільки підкидати картинки з минулого, а й розвивати у мене в голові події.  Їй, здається, зовсім плювати було на мої принципи.

 Більше години я намагалася заспокоїтися, відкинути усі думки і просто заснути. Але куди там!  Тепер ще й моє внутрішнє «я» штовхало мене на те, щоб, нібито уві сні, підповзти Тайлеру під бочок і притиснутися до нього.  Або хоча б провести рукою по його грудям, намацати пальчиками кожну його впадинку і опуклість, спуститися рукою нижче... Ось що за думки?

 Через пару годин, я встигла вже і на боці полежати, і на спині, і на животі, а сон все не йшов.  Тим часом, фантазія підкидала мені сценки за участю мене і Тайлера все гарячіші, а бажання торкнутися його ставало ледь переборним.

  Так я мучилася всю ніч, твердо вирішивши вранці дати хлопцям гроші на бордель, а самій ввечері привести додому коханця.  Думаю, Енді добре підійде на цю роль.  Секс з ним був досить непоганим, та й після першого разу не втече, як Лірель.  До того ж, сам хотів як-небудь повторити.

 Це рішення мене трохи змусило миритися з тим, що відбувається, і ближче до світанку мені навіть вдалося заснути.  Щоб майже відразу прокинутися від того, що лежу на половині Тайлера, тісно притулившись до нього спиною.  Він лежав на боці і, судячи з того, що впиралося мені в сідниці крізь тонку тканину наших «піжам», те, що відбувалося, йому подобалося. Намагаючись не вибитися з образу сплячої, відкотилася на свою половину, почувши тихе сумне зітхання з боку чоловіка.  Судячи з усього, не спалося не тільки мені.  Швидше б уже ранок...

 Як тільки сонце освітило мою кімнату променями, я поспішила встати з ліжка. Тайлер тут же підірвався слідом. На його обличчі явно відображався недосип.  Щось мені підказує, що уточнювати, чому він не спав, не варто.  Мої принципи сьогодні вночі і так тріщали по швах.

 — Доброго ранку, Адріано.  Ви сьогодні прокинулися раніше звичайного, — трохи здивовано сказав Тайлер, в той час як його погляд блукав по мені до ніг, які шортики залишали майже повністю відкритими.

 — Виспалася, — буркнула я і накинула на себе халат.  Втім, він все одно довжиною був лише до колін.

 — Я зробив щось не так?  — миттєво посерйознішав чоловік.

 — Ні, просто зранку настрій не дуже.  Все добре, зроби мені міцну каву, будь ласка, — вже м’якіше відповіла я і цілком щиро посміхнулася йому.

Сонний, з розпатланим після сну волоссям, він виглядав досить зворушливо і якось зовсім вже по-домашньому.  І при цьому все одно донезмоги сексуально.

 Коротко кивнувши, Тайлер попрямував до дверей, але, згадавши деякі свої нічні думки, я зупинила його.  Сама підійшла до секретера і дістала з одної з шафок капшук зі своїми заощадженнями. Відрахувала потрібну суму, після чого пересипала її в капшук поменше, який вручила чоловікові.

 — Тримай. У вас же є свої потреби. Відсутність жіночого тепла і все таке — ці гроші можете сьогодні витратити на бордель, — сказала я, ніяково відвівши погляд.

 — А якщо хтось із нас не захоче в бордель?  — неголосно запитав він.

 — Ну, тоді хай витратить на те, що йому хочеться.  Звичайно, Ділан і Алан за свою вчорашню поведінку такого не заслужили, але будемо вважати, що їм пощастило, — відповіла я.

 Тайлер пару секунд помовчав, пильно вивчаючи мене незрозумілим поглядом.  Потім, схаменувшись, подякував і пішов на кухню, робити мені каву, а заодно готувати їжу для всіх.

 Уже за сніданком я змінила гнів на милість, та й образа і злість на Алана і Ділана за ніч пройшли.  До того ж, виглядали вони дуже вже винними і сумними.  Зрештою, вони ж до мене почали свою сварку.  Якби знали, що я вдома, такого б точно не влаштували.  Так що, в деякій мірі, теж не маю рації.  Тому спокійно з ними вже розмовляла, ніби нічого не сталося.  Що думаю з цього приводу, я висловила їм ще вчора, так чого скривджену корчити? Сподіваюся, вони все усвідомили.

 Перед тим, як вийти з дому, знову повідомила вже всім трьом, що сьогодні можуть влаштувати похід до борделю.  Також згадала, що ввечері знову приведу коханця.  Але перед цим ще зайду додому з роботи.  І, малодушно не ставши чекати на їх реакцію на цю заяву, втекла.

 Але перш ніж йти до відділку, зайшла в ресторан, де працював Енді.  На щастя, заклад починав роботу раніше, ніж починався мій робочий день.  А оскільки в такий час відвідувачів зовсім мало, хлопець зміг підійти до мене.  Його радість від зустрічі зі мною була досить щирою, і він із задоволенням погодився ввечері після роботи зустрітися, посидіти в таверні неподалік, а потім продовжити вечір більш приємним способом. Звичайно, про останнє ніхто з нас вголос не сказав, але це і так було зрозуміло.

 Домовившись про все, я вже повеселіла і поспішила в бік відділку.

 

 Тайлер

 Після безсонної ночі, під час якої я тренував свою витримку, як міг, мені вручили капшук «на бордель».  Ледве стримався, щоб не вилаятися.  Ось вона зовсім не розуміє?  Невже їй ніхто з нас зовсім-зовсім не подобається?

 Я ж бачу, які погляди іноді на нас кидає. Ну добре ми з Діланом, але судячи з того ельфа напівкровки, Алан точно повинен бути їй до вподоби.  Або вся справа в тому, що ми раби?  Але рабів в першу чергу і використовують для сексу, чому ж Адріана не хоче?

 Всі ці думки роїлися у мене в голові, поки я готував сніданок.  Заодно намагався зрозуміти, чи не скривдив її якось вночі. Тим не менш, прокинулася вона в поганому настрої, та й встала раніше звичайного.

 Згадався момент, коли вона уві сні перекотилася і притулилася до мене спиною. Я тоді навіть дихати боявся, відчуваючи таку бажану близькість і всі свої сили кидаючи на те, щоб не кінчити від одного лише необережного дотику.  На щастя, так і не прокинувшись, Адріана повернулася на свою частину ліжка. А що, якщо вона тоді все ж прокинулася і її це образило?  І тому дала гроші на бордель?  Щось не в'яжеться.

 Немов всього цього для роздумів було мало, перед тим, як втекти, наша володарка повідомила, що ввечері знову приведе коханця.  Невже їй так сподобався цей недомірок?  Усередині мене сколихнулася злість.

 — Вона серйозно говорила про бордель?  — першим подав голос Алан.

 — Схоже. Гроші залишила.  Ну, що, Ді, у тебе з'явилася можливість набратися трохи досвіду.  Та й нарешті дізнаєшся, як ще можна використовувати твою сережку в язиці.  Дівчатам вони теж дуже подобаються, — відповів я, звертаючись до Ділана.

 Той миттєво почервонів.  Наявність срібної штанги в язиці, колись власноруч вставленої Райзеком, його неймовірно бентежило.  Втім, воно і зрозуміло, наш колишній володар вставив сережку хлопцю з цілком певною метою.

 — Я в бордель не піду, — несподівано твердо заявив Ділан.

 — Чому? — здивувався я.

 Мені-то було шістнадцять, коли мене вперше почали використовувати як раба.  Але на той час я вже встиг позбутися незайманості, будучи ще вільним.  Наскільки пам'ятаю, років з чотирнадцяти в принципі всі думки були лише про це. Думав, Ділан міркував схожим чином, або ж Райзек в ньому в принципі все бажання відбив?

 — Я хочу, щоб першою у мене була Адріана, — видав несподівано хлопець.

 Я аж сторопів. Нічого собі запити.  Та тут всі хочуть, щоб Адріана хоча б звернула увагу. Але ближче від цього до неї ніхто не став.

 — Ем... Малий, навіть якщо відкинути в сторону те, що ми Адріані в цьому плані в принципі не потрібні, ти впевнений, що вона хоче мати справу з незайманим, вже пробач за відвертість?  — обережно запитав Алан.

 — Все одно. Почекаю, скільки потрібно. Можливо, коли-небудь мені пощастить, — уперто хитнув головою Ділан.

 — Зрозуміло все з тобою.  Алане, ти йдеш?  — я повернувся до ельфа.

 — Та ти знаєш, у чомусь Ділан прав.  Мабуть, теж почекаю ще.  Зрештою, кілька років чекав того, що мною володітиме жінка — почекаю ще трохи. Та й, можливо, завдяки моєму вмінню робити масаж, згодом зможу розраховувати на прихильність Адріани, — протягнув Алан, посміхнувшись.

 — Отакої. Ну, це ваше право.  До речі, вона сказала, що замість борделя можна витратити ці гроші на щось інше, що б вам хотілося, — схаменувшись, додав я.

 — Ні, мені нічого не потрібно.  Поверни мою частину ввечері Адріані, — похитав головою Алан.  Ділан також не захотів нічого витрачати.

 — Як хочете. А я, мабуть, погуляю.  Думаю, через пару-трійку годин повернуся, — посміхнувся я і, взявши свою частку з виділеного Адріаною, покинув будинок.

Зрештою, мені потрібно повернутися задовго до приходу Адріани, щоб встигнути приготувати смачну вечерю.  А поки проведу час з користю.  Зрештою, це вперше з тих пір, як потрапив в рабство, я можу прогулятися і витратити гроші саме на те, чого мені так хочеться.  Останні кілька років я був позбавлений жіночого тепла і, на відміну від Алана, чекати більше не маю наміру.