Налаштування
Розмір шрифту:
Інтервал:
Колір
тексту:
фону:
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

Ріна Скіх
Подаруй мені крила

Зміст книги: 42 розділів

Спочатку:
Розділ 1
14 дн. тому
Розділ 2
14 дн. тому
Розділ 3
14 дн. тому
Розділ 4
14 дн. тому
Розділ 5
13 дн. тому
Розділ 6
13 дн. тому
Розділ 7
13 дн. тому
Розділ 8
13 дн. тому
Розділ 9
13 дн. тому
Розділ 10
13 дн. тому
Розділ 11
13 дн. тому
Розділ 12
13 дн. тому
Розділ 13
13 дн. тому
Розділ 14
13 дн. тому
Розділ 15
13 дн. тому
Розділ 16
12 дн. тому
Розділ 17
12 дн. тому
Розділ 18
12 дн. тому
Розділ 19
12 дн. тому
Розділ 20
12 дн. тому
Розділ 21
12 дн. тому
Розділ 22
12 дн. тому
Розділ 23
12 дн. тому
Розділ 24
12 дн. тому
Розділ 25
12 дн. тому
Розділ 26
12 дн. тому
Розділ 27
12 дн. тому
Розділ 28
12 дн. тому
Розділ 29
12 дн. тому
Розділ 30
12 дн. тому
Розділ 31
12 дн. тому
Розділ 32
12 дн. тому
Розділ 33
12 дн. тому
Розділ 34
12 дн. тому
Розділ 35
12 дн. тому
Розділ 36
12 дн. тому
Розділ 37
12 дн. тому
Розділ 38
12 дн. тому
Розділ 39
12 дн. тому
Розділ 40
12 дн. тому
Розділ 41
12 дн. тому
Розділ 42
12 дн. тому

Адріана 

Спалося мені на диво добре, навіть щось приємне снилося. Прокинулася від тихого голосу Ділана, який тиснув мені на совість, стверджуючи, що будильник вже дзвонив.

 Відкривши одне око, відзначила, що можу ще півгодини повалятися в ліжку, перш ніж почну шалено метатися по будинку, як завжди запізнюючись.

 — Ділане, зайчику, розбуди мене через півгодини, я ще посплю, — сонно пробурмотіла я, знову заплющуючи очі, і скотилася в дрімоту. 

— Але тоді ви знову будете спізнюватися, нервувати, не поснідаєте нормально, — з відчаєм у голосі намагався докликатися до мене Ділан. 

Але домогтися успіхів на цьому терені йому не вдалося. Спати я любила більше, ніж спокійні збори вранці і сніданок. Про що йому тут же і повідомила.

 — Тайлер спік кекси для вас... — почав ще одну спробу Ділан. 

На подив, це подіяло, і я навіть зацікавлено підняла голову, відірвавшись від подушки, і принюхалася. В домі дійсно смачно пахнуло випічкою. Як на напівкровку покарання подіяло, відразу прогрес на обличчя! І не полінувався ж встати рано вранці, щоб щось спекти.

 Спогади про деякі найяскравіші моменти вчорашнього вечора немов смикнули за невидимий гачок внизу живота, від чого по тілу прокотилася хвиля солодкого тремтіння, а внизу потепліло. 

А ще запізніло виникло відчуття незручності. Чи не погарячкувала я вчора? І як мені тепер поводитися з Тайлером? 

Мабуть, погляд мій став трохи більш осмисленим, раз Ділан поспіхом почав більш детально розповідати про чудесні кекси, створені руками напівкровки. В принципі, готує він дійсно смачно. Думаю, здоба у нього виходить не гірше. 

— Переконав. Встаю, — зітхнувши, здалася я і таки виповзла з-під ковдри, притримуючи край шовкового халата, використаного мною замість піжами. 

Не голою ж мені спати, коли в одному ліжку зі мною знаходиться підліток, що виглядає максимум на шістнадцять. Але окинувши Ділана уважним поглядом, трохи насупилася. Зараз він виглядав явно років на сімнадцять-вісімнадцять, не менше. Мабуть, Тайлер мав рацію, і попередній володар все ж накладав на нещасного хлопця якісь ілюзії.

 — Щось не так? Ви сердитесь? — тут же стривожився Ділан, і його погляд на кілька миттєвостей знову став зацькованим. 

— Ні-ні, це я так, про своє задумалася, не звертай уваги. Все добре. Іди, напевно, кажи Тайлеру, що ми прокинулися. І Алана буди, всі разом поснідаємо, якщо вже сьогодні встала раніше. А я поки в душ, — підбадьорливо посміхнулася йому і, не втримавшись, простягнула руку і скошлатила його волосся.

 Ось тягне мене постійно це зробити, і все тут. Цього разу хлопець не відсмикнувся в страху, а навпаки, здавалося, навіть потягнувся за моєю рукою, як щеня, підставляючись під ласку. Це викликало легку посмішку на моєму обличчі. А ще промайнула думка, що в неділю треба буде обов'язково відвести Ділана до майстра стрижок, щоб уже привів його шевелюру в відносний порядок.

 Десь на межі свідомості засіло побоювання, що після вчорашнього з Тайлером буде ніяково не те, що розмовляти, а навіть бачитися. Але мої страхи виявилися безпідставними. Сніданок пройшов практично в милій домашній атмосфері. Кекси виявилися просто незрівнянними, з начинкою з абрикосового варення. Смачна кава лише доповнила картину. 

Я з набитим ротом кілька разів поривалася повідомити Тайлеру, наскільки мені сподобалося, чим, здається, навіть трохи збентежила його. Втім, після вчорашнього навряд чи його можна чимось збентежити. Проте, моя похвала йому явно припала до душі. У його сонних очах помітила як промайнуло задоволення. 

Алан на подив теж не справляв враження нелюда, який добре виспався. Але виглядав цілком задоволеним. Я про щось не знаю? Втім, все одно мені час вже на роботу бігти.

 — Дякую було дуже смачно. Пішла далі збиратися. Потрібно речі попрати, вмієте артефактом користуватися? Він у ванній кімнаті знаходиться. І про горище не забудьте, розберіть там все, розставте на свій розсуд. Тільки, звичайно, не чіпайте те, що важке, іншим разом відсунете або поставите, нікуди поспішати. Розкладачку для Ділана тільки вниз спустіть спільними зусиллями, щоб цієї ночі вже міг спокійно спати разом з вами в кімнаті. У книжковій шафі безліч різних книг. Не соромтеся, якщо хочете, беріть будь-яку почитати, — повідомила я, встаючи з-за столу, після чого одним ковтком допила каву і попрямувала в бік своєї кімнати. 

— Адріано, а вам допомога з зачіскою потрібна? Я багато різних вмію робити, — запропонував раптом Ділан, але під кінець фрази його голос став зовсім тихим. 

Втім, він і так дуже швидко приходить до тями. Є надія, що вже через кілька місяців стане цілком нормальним спокійним хлопцем. 

— Не відмовлюся. Зайди хвилин через десять, добре? Я зараз одягатимуся, — тепло посміхнулася я йому, із задоволенням помітивши тінь боязкої посмішки на його обличчі.

 Одяглася я досить швидко, з подивом і вдячністю побачивши мою вигладжену форму, що висіла на дверях шафи. Підібрати підходящу сорочку виявилося справою кількох хвилин. Ділан і тут встиг потурбуватися. В душі піднялася хвиля вдячності до нього.

 Коли вже стояла перед дзеркалом, розгладжуючи на собі одяг, до кімнати, попередньо постукавши, увійшов Ділан. Я тут же старанно сіла на край ліжка і кивком вказала на стрічки і гребінець, що лежали поруч. 

Як і вчора, хлопець почав ніжно перебирати моє волосся, акуратно розділяючи на окремі пасма. Від його дотиків аж мурашки пробігли по шкірі. Це, звичайно, не масаж Алана, але мені в принципі подобалося, коли хтось копирсався в моєму волоссі. 

Правда, раніше це були тільки подруги, ще на перших курсах університету, але Ділан справляється навіть краще від них. Тим паче що останні років шість до мого волосся, крім мене, ніхто не торкався взагалі. 

З його красномовного сопіння і тихого, ледь чутного зітхання я здогадалася, що хлопця щось турбує або він хоче про щось запитати. 

— Ти хотів мені щось сказати? — не витримала я. 

Гребінець в його руках здригнувся, але в цей раз він його навіть не впустив. Робить успіхи, однак. 

— Ви впевнені, що варто мене переселяти на розкладачку? Я зовсім не кручуся, веду себе тихо, можу простежити, щоб ви не проспали. Та й Тайлеру і Алану окреме спальне місце потрібніше. І можу спати на килимі. Тим паче, маючи ковдру і подушку, — ледь чутно відповів він. 

Я, викрутившись, озирнулася, благо, в цей момент Ділан відпустив моє волосся. Уважно подивилася на нього. Блідий вигляд, очі гарячково блищать, нижня губа закушена, і дивиться з надією.

 — Ти не хочеш спати в одній кімнаті з Аланом і Тайлером? — неймовірно здивувалася я. 

Як мені здавалося, у них трьох були чудові стосунки. 

— Я... ні, вибачте. Просто подумав... Вибачте, — злякано захитав головою він. 

Так і не зрозуміла, що це тільки що було. Спроба мною маніпулювати, щоб я залишила його у себе в кімнаті? Але який у цьому сенс? Зачіску мені доробили в повній тиші. Після ж я з нетерпінням глянула на себе в дзеркало, благо, час дозволяв витратити декілька хвилин на самолюбування. 

Цього разу Ділан пустив красиву об'ємну косу від моєї лівої скроні, навскоси через весь потилицю, де вивів з правого боку в хвіст, перев'язаний синьою стрічкою. На відміну від вчорашньої зачіски, ця робила мою зовнішність більш ніжною, зворушливою. Та й синій колір змусив мої очі сяяти яскравіше, вони стали тепер насичено блакитними.

 Побачене мені дуже сподобалося. І плювати, що дана краса не вписується в мій образ суворої вартової. На радощах я обернулася до Ділана, що дивися на мене досить насторожено, і швидко торкнулася губами його щоки. Від чого він спочатку зблід, а потім почервонів. 

— Дякую! Все, я побігла, — випалила я і вибігла за двері, щоб не бентежити його ще більше. 

Майнула запізніла думка, що даремно це зробила, ще подумає раптом щось недобре. Важко буде пояснити, що це просто в подяку, в пориві почуттів. Це змусило мене з досадою поморщитися. Поки взувалася в передпокої, туди вийшли Алан і Тайлер. Останній дочекався, поки я впораюсь з взуттям, і передав мені якийсь згорток. 

— Що це? — не зрозуміла я. 

— Візьміть з собою, щоб можна було і там перекусити, — незворушним тоном сказав Тайлер. 

Я в розгубленості втупилася в нього, потім перевела погляд на Алана. Але по безтурботному виразу обличчя останнього і зовсім було неможливо щось зрозуміти. 

— Дякую. Гаразд, я побігла. І, хлопці, може, ви будете звертатися до мене на «ти»? Так всім буде набагато зручніше, — пробурмотіла я і, наткнувшись на вражені погляди, остаточно зніяковіла і вискочила за двері. 

Ага, вони тільки-тільки перестали через слово збиватися на «володарка» замість мого імені. А тут я вже їм наступний збій в системі влаштовую. Настрій все ще був чудовим, коли я прибігла до відділку. Завдяки своєчасному пробудженню і тому, що Ділан вчасно підготував мої речі, на цей раз навіть без запізнень.

 Поки дійшла до свого кабінету, кілька співробітників навіть зробили мені компліменти, від чого моя посмішка стала ще ширшою. Але коли я зайшла до себе, моя радість стихла. Відразу згадалося, скільки всього потрібно зробити в якомога більш стислі терміни. І в першу чергу, довести до ладу дослідження вчорашнього злочину.

 Важко зітхнувши, я взяла кристал із записом з місця події. За допомогою нього можна було не тільки уважно розглянути кожен кут і предмет, відображений в точності, як там все було, але і магічні еманації. Саме з ними мені і належало працювати. 

Сівши за свій робочий стіл, почала методично прочісувати магічне полотно, розбиваючи його на крупиці, прагнучи вчепитися хоч за що-небудь, при цьому розмежувавши по зонам. Свого часу я була кращою на своєму факультеті в цій справі. Мені лише не вистачало трохи досвіду. 

Коли час перевалив за полудень, вирішила розім'яти трохи кісточки і пообідати. Пройшлася по кабінету туди-сюди, перевіривши згорток, з радістю знайшла там кекси. Хотіла було піти до загальної кухні і там поїсти, але, по-перше, це зайва трата часу, а мені його зараз витрачати зовсім не можна. А по-друге, там мої кекси жваво з'їдять, адже не буду ж скупитися — дам всім, хто попросить, а сама залишуся ні з чим. Ні-ні. 

Проте, поки пила чай у себе в кабінеті і знову прокручувала запис місця злочину, зупиняючи його то тут, то там, за час обідньої перерви до мене співробітників п'ять-шість точно встигли забігти. Мимохідь запитати про те, як мені живеться тепер з рабами. Підозрюю, у відділку це зараз стало темою обговорення номер один. Ось до мене і підсилали поки тих, з ким я хоч трохи спілкуюся.

 Проте, на мої кекси також поглядали досить хижо. Довелося ділитися. На щастя, трьох з них потім замучила совість, і мені принесли на обмін бутерброд з шинкою, невеликий шматок пирога і печиво. Так що до вечора з голоду не помру. Тим більше що ум’яти пару творінь Тайлера я встигла. 

Мимохідь поцікавилися, де купила таку шикарну випічку, і попросили на майбутнє брати для них теж, пообіцявши за це накинути зверху пару монет. Коли про це почула, передумала повідомляти, що кекси не куплені. Чому б не почати піклуватися про можливість Тайлера заробляти гроші вже зараз? Варто обміркувати цю ідею, попередньо порадившись з ним. А то раптом він і зовсім не любить цим займатися, а зараз просто змушений.

 Сьогодні я постаралася особливо не затримуватися на роботі, тим паче, сидіння весь день в одній позі за столом призвело до того, що сильно почали боліти шия і трохи спина. На щастя, хоч мігрень не турбувала. Втім, дуже сильно сподіваюся, що Алан може робити не тільки масаж голови.