— На спину чи на живіт? — промовивТайлер. 

— На спину.

 Дочекавшись, поки чоловік ляже, кидаючи на мене насторожені погляди, підійшла до нього. Взяла дві пари кайданок, що лежали уже на тумбочці, завела руки Тайлера догори і прикувала до спинки ліжка за кожне зап'ястя. Він на це ніяк не відреагував, здається, і зовсім постарався абстрагуватися від своїх відчуттів. Ну-ну. Краєм ока відмітила, що ерекція спала, що, втім, логічно. Напівкровка від мене зараз явно нічого доброго не чекав. 

Наступним етапом взяла свою чорну шовкову шийну хустку і, притримавши голову Тайлера, пов'язала йому на очі, переконавшись, що тепер він нічого не бачить. 

— Навіщо? — запитав він, не витримавши. 

— Мені так хочеться. Та й твої відчуття будуть тепер цікавіші, сильніші, — вкрадливо протягнула я.

 Насправді, найголовнішою причиною було те, що під поглядом Тайлера можу зніяковіти і, якщо навіть не передумаю робити задумане, то точно не зумію повністю розслабитися. А я сьогодні також має намір отримати задоволення від того, що відбувається. Хоча б моральне. 

Зараз же присіла поруч з ним на ліжко і з задоволенням провела пальцями по грудях Тайлера, по животу, ледь торкнулася стегна, обминувши найцікавішу зону. На його тілі не було жодної зайвої волосинки, що не могло не радувати — не люблю зайву рослинність, та й задуманому це могло б перешкодити. Від мого дотику чоловік смикнувся, від чого дзвякнули ланцюжка наручників. Задоволено зазначила, що його член знову налився кров'ю і був готовий до подвигів. 

— Володарко... Адріано... Можна мені кляп? Боюся, не зможу все покарання витерпіти мовчки. Не хочу лякати Ділана своїми криками, — раптом хрипко сказав Тайлер. 

Це що він собі такого цікавого вже уявив, що сумнівається в своїй витримці? Хоча не впевнена, що хочу знати. 

— Тоді не кричи. Раніше треба було думати, сам же на покарання наражався, судячи з вашої розмови, — повчальним тоном відповіла я, потягнувшись до баночки з тальком. 

Шкіра Тайлера була трохи волога, подекуди ще збереглися крапельки води. Мабуть, безпосередньо перед тим, як йти до мене, він прийняв душ. Краще б, звичайно, тіло було повністю сухим. Але нічого, тальк вбере в себе зайву вологу. 

— Володарко... — в його голосі з'явилися прохальні нотки. 

— Адріана. Мені здавалося, що ми домовилися: живемо мирно, один одному життя не псуємо, мій комфорт не ставимо під загрозу, через рік розходимося. Мабуть, або я помилилася, або ти не запам'ятав. Рот закривати тобі не буду. Мені ж потрібно знати, чи розумієш ти, за що покараний, чи усвідомив свою провину. Та й, може, запитати про що-небудь захочеш. У будь-якому випадку між нами буде діалог. А який діалог, якщо у одного зі співрозмовників в роті кляп? Згоден? — майже весело гмикнула я, висипаючи на долоню жменю порошку. 

— Вибачте, я не мав рацію. Я дуже винен... — почав було напівкровка тихо. Але я приклала вказівний палець до губ, зупиняючи. 

— Ш-ш-ш, ще рано, я ж навіть не почала. Можеш запитати про що-небудь, якщо хочеш, — запропонувала я і акуратною цівкою стала розсипати дрібний перламутровий порошок на груди Тайлера, милуючись, як він виблискує на його шкірі. 

— Ви тримали в руках договір. Дивились формулу покори? Але навіщо? Я і так виконаю все, що скажете, не варто примушувати. Що б ви не захотіли — зроблю все, — сказав він, і я знову почула в його голосі нотку страху. 

На секунду навіть стало його шкода. Мабуть, робити щось під формулою дійсно дуже бридко за відчуттями. Кому ж сподобається, якщо його тіло діє саме по собі, а ти лише безпорадно замкнений всередині нього, продовжуючи все відчувати і усвідомлювати. 

— Не хвилюйся, формула буде використана, скоріше як підстраховка до мого наказу. Мені навпаки потрібно, щоб ти дечого не робив, — заспокоїла його я, рівномірно розтираючи тальк по грудях, особливу увагу приділяючи соскам, від чого подих напівкровки зовсім збився. 

Коли ж обидві мої руки перемістилися нижче, наносячи порошок і там, з вуст Тайлера вирвався тихий стогін. Що викликало у мене задоволену посмішку. Чесно кажучи, не думала, що йому настільки сподобається одна тільки підготовка. Але судячи по члену, який налився кров'ю і вже трохи тремтів сам по собі, покарання і справді пройде досить весело. 

— Ти сьогодні не маєш права кінчати. Rehtra fakasto! — наказала я, активувавши формулу покори. Щоб продовжити підготовку Тайлера, вона мені вже була потрібна. 

— Рабам в принципі не можна кінчати без дозволу володаря. За порушення дуже суворе покарання. Але спасибі, що вберегли мене від нього за допомогою формули покори, — хрипким голосом сказав Тайлер, важко дихаючи. Його слова звучали досить щиро. 

— Так? Не знала. Ну, я нічого не маю проти. Можете спокійно задовольняти себе, десь за зачиненими дверима. Головне, щоб я не бачила, — розгублено сказала я. — Ну, звичайно, на тебе цей дозвіл сьогодні не поширюється, — схаменувшись, додала я і трохи поправила пов'язку на його очах, яка трохи сповзла.

 Заодно прибрала з обличчя Тайлера його чубок. Хотілося бачити, як потім його емоції будуть відображатися на обличчі. Не втримавшись, трохи смикнула за вологе волосся. 

— Що ви зараз робите, навіщо? — насилу запитав Тайлер, з шумом втягнувши повітря, коли я щедро почала розтирати тальк навколо члена, трохи зачіпаючи його. 

— Закінчую твою підготовку. Тальк вбирає зайву вологу з твого тіла. Шкіра повинна бути абсолютно сухою, щоб не залишилося слідів і було не дуже боляче, — не стала приховувати своїх мотивів я, закручуючи кришку банки і відставляючи її вбік, щоб була під рукою в разі чого. 

— Чому ж не хочете, щоб мені було дуже боляче? Хіба не в цьому сенс покарання? — гмикнув він, і куточки його губ навіть здригнулися в подобі слабкої посмішки. 

— Сенс покарання не в тому, щоб заподіяти біль, а в тому, щоб пояснити, в чому вчинив неправильно і як потрібно було діяти. А неприємні відчуття супроводжують це пояснення, щоб краще запам'яталося, — серйозним тоном сказала я. 

Тайлер на це не знайшов, що відповісти. Знову із задоволенням подивилася на оголеного чоловіка, що лежав переді мною. Ще раз провела нігтями від грудей до паху, але вже з силою натискаючи на шкіру, до червоних смужок, вирвавши з грудей Тайлера ще один тихий стогін, коли трохи дряпнула шкіру біля основи його члена. 

Чесно кажучи, ні у кого ще не бачила настільки потужного стояка. З іншого боку, я нікого так пильно і не розглядала. Шепнула заклинання, що викликає блискавку, згенерувала його на свою праву руку. Скоригувала ще кількома подальшими заклинаннями, виставивши прийнятну силу розряду. Перевірила на своїй же лівій руці, пославши імпульс. Крихітний розряд блискавки торкнувся шкіри. Боляче, але терпимо. Трохи зменшила потужність. Краще почати з малого. 

— А ось зараз вже можна і поговорити, — задоволено сказала я, поклавши праву долоню йому на груди і пускаючи крихітні блискавки. Тайлер з силою сіпнувся, від чого навіть трохи похитнулася спинка ліжка, і важко дихав. 

— Не хочеш же ти сказати, що тобі було боляче? Не смикайся так сильно, пам'ятай про свою не до кінця вилікувану праву руку, — глузливо сказала я, тим не менш, знову перевірила силу удару на собі ж. Але ні, поки було лише легке поколювання, яке більше дарувало тепло, ніж неприємні відчуття. 

— Вибачте, Адріано. Я постараюся, — глухо сказав він, облизнувши губи. 

— Ти ж знаєш, що вчинив погано? Я просила просто не смикати мене зайвий раз, не провокувати конфлікт, не руйнувати мій затишок. Стресових ситуацій мені і на роботі вистачає, а вдома я хочу просто відпочивати, розумієш? Але ти вирішив влаштувати мені якусь перевірку. Навіщо? — говорила я ласкавим тоном, водячи правою рукою поки по грудях і животу Тайлера, стежачи за тим, щоб шкіра не зволожились від поту, а то по скронях чоловіки вже стекло кілька крапель, та й над губою з'явився піт. 

Чоловік намагався лежати рівно, не рухаючись, але постійно дзвенів ланцюжок кайданок. Його важке дихання і розкриті губи, по яким він раз у раз проводив язиком, говорили про те, наскільки важко йому це давалося. Я почекала з півхвилини, чекаючи відповіді, але Тайлер, судячи з усього, настільки зосередився на своїх відчуттях і спробах лежати смирно, що не почув запитання або ж не зрозумів, що на нього треба відповідати. 

Спохмурнівши, я торкнулася пальцями його соска і послала слабкий імпульс, від якого тіло чоловіка вигнуло дугою, і вирвався досить гучний стогін крізь зціплені зуби. З тривогою перевірила лівою рукою на наявність тальку, побоюючись, що на шкірі волога, але все було в порядку. 

— Боляче? — стурбовано запитала я. Все ж насправді завдавати йому болю не хотілося. 

— Якби ж то... — витиснув з себе Тайлер. 

Кинувши погляд на його член, зрозуміла, що чоловік мав на увазі. Здавалося, що член став ще більшим від збудження. Якби не формула покори, Тайлер явно б вже зловив неслабкий оргазм. Але я для цього все і затіяла. Сам же хотів покарання. 

— Тоді відповідай на поставлені питання, — незворушно відрубала я. 

Хоча вигляд настільки сильно спраглого сексу чоловіка, зізнатися чесно, дуже сильно хвилював. Я вже і сама дихала важко, мимоволі кидаючи погляди то на член, що зовсім не дивно, то на губи Тайлера, які він раз у раз облизував. Так і тягнуло притиснутися до них зовсім в не цнотливому поцілунку... 

Менестрель! Мені терміново потрібен мій менестрель. Ще не вистачало справді почати спати зі своїми рабами. Чого тоді варті мої слова про те, що я дарую їм свободу? Ні. Вони мають право самостійно обирати, з ким будуть проводити ночі. А у мене з цим і зовсім ніколи не було проблем. 

— Я не хотів серйозно вчинити неприємності. Просто перевірити межі допустимого і все, — тим часом хрипким голосом відповів Тайлер. 

— Брехати не добре. Я чула вашу розмову. Ти цілеспрямовано хотів вивести мене з себе, щоб нарватися на покарання. Навіщо? — невеликий розряд тепер торкнувся другого соска. 

І знову глухий стогін крізь зуби. Але тепер я могла розрізнити, що це, скоріше, стогін задоволення. Від кожного такого звуку немов хтось смикав за невидимий гачок в моєму животі, виникало відчуття, як в дитинстві, коли сильно розгойдати на гойдалках і з найвищої точки мчиш вниз. 

— Щоб дізнатися, наскільки жорстокі вони бувають. Краще одразу пірнути в холодну воду з обриву, ніж заходити поступово, не знаючи, що на тебе там чекає, — відповів Тайлер. 

І в цей раз я повірила, його слова звучали щиро. Потягнулася за тальком і знову почала акуратними рухами лівої руки рівномірно наносити його на шкіру чоловіка, затримуючи долоню трохи довше, ніж потрібно. Але мені дійсно було приємно його торкатися. 

— Адріано... — майже з благанням протягнув Тайлер, ледь здригаючись практично від кожного мого дотику. 

— Так? 

— Будь ласка... відшмагайте мене, залиште без їжі на декілька днів, зробіть що завгодно, тільки дозвольте дійти до кінця, — з відчаєм попросив він. По голосу було чутно, що напівкровка сам соромиться своїх слів, але вдіяти нічого не може. 

— Ось завтра піду на роботу — і можеш отримувати свою розрядку. Кажу ж, я не проти. А сьогодні у нас за планом покарання. Тепер кілька разів подумаєш, перш ніж здійснювати дурний і необдуманий вчинок. Мені, між іншим, було прикро, — довірливо сказала йому я і, трохи посиливши силу розряду, знову почала водити правою рукою по його животу. 

Торкнулася ніжної шкіри внутрішньої частини стегон чоловіка, чим викликала навіть неголосний зойк, що несподівано відгукнувся приємними відчуттями в моєму животі. Мабуть, варто закінчувати, поки я сама від усього цього не спіймала оргазм. А з менестрелем ближче познайомлюся вже завтра або післязавтра, якщо не буде великого завалу на роботі. 

— Вибачте... Благаю вас... 

— Раніше думати треба було. Ось про що ти думав, коли наступного дня після того, як тобі зцілили зламану руку і сказали її ніяк не напружувати, почав рухати важкі меблі? Чому ти вирішив, що це пройде тобі так просто? Кістка могла знову зламатися, — вже незадоволеним тоном запитала я, цей його коник дійсно мене розлютив, як тільки зрозуміла, якими могли б бути наслідки. Цього разу розрядом вколола в стегно зовсім близько від найціннішого, викликавши ще один тихий зойк і закушену губу. 

— Не думав, що моє здоров'я важливе для вас. Для мене ж нова травма або відновлена ​​стара не грала особливої ​​ролі. Я звик до такого, — сиплим голосом відповів він, роблячи великі паузи між словами. 

— Здоров'я кожного з вас для мене тепер важливе. Сподіваюся, тепер ти не один раз подумаєш, перш ніж приймати будь-яке рішення, яке може поставити під загрозу твоє здоров'я, — вимовляючи ці слова, я ще трохи підвищила силу розряду. 

Тепер мої дотики дійсно були болючі, але я вже водила долонею лише по грудях і животу. Торкнулася напружених м'язів прикутих до ліжка рук, спостерігаючи за тим, як від цього сіпнувся Тайлер. Проте ерекція і не думала спадати. Нічого, ось-ось вже закінчимо, а далі по коридору душ, в якому можна включити холодну воду. Не знаю, наскільки вона йому допоможе, але це вже його проблеми. 

— Які ти зробив висновки? — ніжним голосом запитала я, лівою рукою знімаючи з його очей пов'язку. Він заплющив очі в перший момент, трохи відвикнувши від світла, але моргнувши, спрямував свій погляд на мене. Я замилувалася його розширеними від крайнього ступеня збудження зіницями. 

— Я... Я більше ніколи вас не засмучу. Не зроблю нічого, що може негативно вплинути на ваш комфорт. Не буду спеціально намагатися нарватися на покарання. І буду стежити за своїм здоров'ям, вже тим паче навмисне не здійсню собі шкоду. Стану зразковим рабом, — гарячково почав перераховувати він, з занепокоєнням спостерігаючи за моєю правою рукою, яка з його плечей перемістилася на груди, звідки повільно поповзла по напрямку до живота і того, що нижче. 

— Зразковим рабом ставати не потрібно, а ось обіцянки свої запам'ятай. І щоб ти точно запам'ятав цей урок, поставимо крапку, — з цими словами я піднесла праву руку до його члена, безмовно деактивувавши заклинання блискавки. 

— Будь ласка, ні! — злякавшись, голосно крикнув Тайлер, сильно сіпнувшись всім тілом, готуючись відчути нестерпний біль. 

Але, природно, відчув лише ласкавий дотик теплої жіночої руки до члена. Я кілька разів просто провела по ньому долонею від основи до кінця. З півхвилини помилувалася його донезмоги враженим і розгубленим виразом обличчя, після чого почала відстібати кайданки. 

— І останнє. Сподіваюся, з часом ви навчитеся мені хоч трохи довіряти, якщо вже доля звела нас всіх разом, і нам тепер доводиться жити під одним дахом, — неголосно додала я, знімаючи з нього кайданки і киваючи на його одяг. 

— Адріано, вибачте, — покаянно сказав Тайлер і опустився навколішки. 

При цьому ерекція нікуди не поділася, і виглядало це дещо кумедно. Якщо на секунду забути про те, наскільки сильно мені хотілося цим скористатися. Не помічала раніше за собою підвищеного лібідо. Чи це наявність рабів так вплинула? 

— Встань. Не потрібно з приводу і без падати переді мною навколішки, говорила ж. Сподіваюся, ти дійсно все зрозумів, і ми більше не будемо до цього повертатися. Одягайся і йди до себе. Скажи Ділану, що може вже приходити на нічліг. Якщо хоче прийти пізніше — я не проти. Головна умова, як і вчора: мене не будити і не чіпати. Я ж вже лягатиму спати, тільки піду поп'ю води, — втомлено сказала я і вийшла з кімнати. 

На кухні нікого не було, хоча підозрювала, що Алан і Ділан засіли тут в засідці, чекаючи, чим же все закінчиться для Тайлера. Швидко повернувшись назад, побачила, що напівкровка ще тут і перестилає моє ліжко. На мій запитальний погляд він трохи зніяковів. 

— Вашу білизну краще поміняти, все ж я пітнів, поки лежав, — відповів він, ніяково відвівши погляд. 

Не думала, що його так легко збентежити. Втім, що я взагалі про нього знаю? Швидко закінчивши, чоловік попрямував до дверей. 

— Тайлере, формула покори діє тільки до півночі. Але я сподіваюся на твою розсудливість. Повторно накладати її не хочу. Твоє покарання триватиме до ранку, дозволяю кінчити тільки після того, як я піду на роботу, це зрозуміло? — нагадала я. 

— Так, Адріано, звичайно. Дякую за дозвіл. На добраніч, — трохи посміхнувшись, сказав Тайлер і покинув мою кімнату.

 Я тут же лягла в чисту постіль і з насолодою заплющила очі. І хоча тіло хотіло «продовження банкету» і взагалі рухливих ігор, бажано, з Тайлером в головній ролі, заснула досить швидко. Крізь сон тільки відчула, як Ділан обережно увійшов до кімнати і примостився на самому краю ліжка. Хотіла було йому сказати, що може лягати нормально, моє почуття небезпеки на нього і зовсім не реагує, не сприймаючи, як загрозу, але заснула вже остаточно.