Налаштування
Розмір шрифту:
Інтервал:
Колір
тексту:
фону:
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
Олена Гуйда
Будь моєю вагітною

Зміст книги: 44 розділів

Спочатку:
Розділ 1
82 дн. тому
Розділ 2
82 дн. тому
Розділ 3
81 дн. тому
Розділ 4
80 дн. тому
Розділ 5
77 дн. тому
Розділ 6
61 дн. тому
Розділ 7
60 дн. тому
Розділ 8
59 дн. тому
Розділ 9
55 дн. тому
Розділ 10
54 дн. тому
Розділ 11
51 дн. тому
Розділ 12
50 дн. тому
Розділ 13
49 дн. тому
Розділ 14
26 дн. тому
Розділ 15
26 дн. тому
Розділ 16
26 дн. тому
Розділ 17
25 дн. тому
Розділ 18
25 дн. тому
Розділ 19
25 дн. тому
Розділ 20
24 дн. тому
Розділ 21
24 дн. тому
Розділ 22
23 дн. тому
Розділ 23
23 дн. тому
Розділ 24
19 дн. тому
Розділ 25
18 дн. тому
Розділ 26
18 дн. тому
Розділ 27
18 дн. тому
Розділ 28
14 дн. тому
Розділ 29
14 дн. тому
Розділ 30
10 дн. тому
Розділ 31
10 дн. тому
Розділ 32
10 дн. тому
Розділ 33
10 дн. тому
Розділ 34
10 дн. тому
Розділ 35
10 дн. тому
Розділ 36
10 дн. тому
Розділ 37
10 дн. тому
Розділ 38
10 дн. тому
Розділ 39
8 дн. тому
Розділ 40
8 дн. тому
Розділ 41
8 дн. тому
Розділ 42
8 дн. тому
Розділ 43
8 дн. тому
Епілог
8 дн. тому

Таміла

Забувши про все на світі, підхопила поділ сукні і рвонула геть із вбиральні, мало не збивши Сюзанну, яка підслухувала під дверима. Перед очима замиготіли вже знайомі коридори, картини, портрети... На сходах я зупинилася перевести подих, а потім уже не поспішаючи почала спускатися сходами.

І саме в цей момент з лунким стуком зачинилися вхідні двері, впускаючи в хол сторонні звуки з вулиці.

– ...чудовий будинок! Просто чудовий! – захоплено і злегка переграючи мовила моя мачуха, дзвінко цокаючи підборами по мармуровій підлозі. – Дякую вам за запрошення на весілля моєї улюбленої падчерки! Це так несподівано!

Я ледве стрималася, щоби голосно не пирхнути. Акторська гра моєї мачухи була приблизно на тому ж рівні, що й у родичів Еріка на вчорашньому прийомі.

– Повірте, це і для нас не менша несподіванка! – Промовила леді Кассандра, і в її голосі явно чулося невдоволення.

– Міла вміє дивувати! Ця дівчинка для мене практично рідна, адже боги не обдарували мене дітьми… – голос мачухи навіть здригнувся, але я знала справжню причину відсутності дітей. Меган відчайдушно боялася втратити фігуру, молодість, красу, а головне – свободу. – Але, на жаль, мій чоловік не зміг відкласти усі справи! Він не остання людина у столиці, самі розумієте!

Батько давно втратив свій вплив і залишив високу посаду в магічному міністерстві. Його любов до азартних ігор робила свою справу. Але мачуха любила пускати пил в очі і користуватися тим золотом, що ще залишалося на її рахунках у банках.

– Думаю, у нас ще буде час познайомитись! А зараз я запрошу Тамілу! Сюзанно! Амелі! Де вас демони носять?

Отже, мій вихід! Головне, продовжувати “тримати обличчя”... Прискорила крок і виринула через поворот сходів.

– Доброго дня, – заговорила, звертаючи на себе увагу, від чого у моєї свекрухи навіть щелепу звело.

– Міло! – Мачуха, навпаки, здавалася сама люб'язність. – Люба моя дівчинко! То це правда! – її погляд хижо вивчав мою фігуру, що змінилася. – Яка чудова несподіванка! Леді Кассандра ще вчора ласкаво запросила нас із татом на твоє весілля! Але дістатися вийшло лише зараз! І я кинула всі справи лише для того, щоб привітати особисто!

– Залишу вас ненадовго! – блиснула усмішкою свекруха і попрямувала у бік коридору. – І розпоряджусь, щоб подали чай!

І тільки-но вона зникла з поля зору, як дружина мого батька миттєво розгубила всю свою награну люб'язність і скоротила відстань, що розділяла нас, за два кроки. В її очах майнуло невдоволення.

– Це немислимо! Просто незбагненно! – Вона зашипіла, дивлячись мені прямо в очі. – Мені все відомо, Міло! Охмурила завидного нареченого, мабуть, обпоївши його одним із твоїх численних зілль, а тепер намагаєшся повісити на нього чужу дитину! Спадщини захотілося? Легкого золота? Тільки от не думай, що так просто відбудешся! – Мачуха схопилася за праву половину грудей, явно плутаючи серце з печінкою. – Ти хоч уявляєш, яка це ганьба?! Коли все це розкриється, твого батька звільнять! Ми втратимо все! Навіть ті крихти, що залишилися!

Так от навіщо вона тут! Злякалася того, що я заплямую її прізвище, і вона боїться втратити все, що має!

– По-моєму, у вас жар, – я підняла погляд і відсмикнула руку, намагаючись бути незворушною. – Хвилиною раніше ви вітали мене з весіллям, а тепер вам ввижаються дивні речі!

– Крейг мені все розповів! – Меган знову зашипіла, явно не збираючись заспокоюватися, і від згадки про колишнього чоловіка все всередині знову напружилося. – Ти обдурила його! Втекла з його ненародженою дитиною! Ти розумієш, чим це обернеться для всіх нас? Ні про кого, окрім себе, не думаєш! Ми з батьком ледве пережили твоє розлучення! Ми підібрали тобі чудового нареченого благородної крові! Шановану у столиці людину! Гідного! І ти спочатку наклепувала на нього, а потім і зовсім втекла! І ось чергова витівка! Вся у матір! Стрибнула в ліжко з першим зустрічним! Така ж гнила, гуляюча дівка...

Вся кров прилила до обличчя. Стиснула долоні в кулаки, ледве стримуючись, щоб не відважити їй ляпаса!

– Гниль там, де її немає і не було, бачить тільки той, хто сам геть-чисто прогнив! – я промовила, ледве стримуючи емоції. – А гнила і гуляща дружина у мого батька була тільки одна! І це ви!

– Що?! – мачуха подавилася словами, а потім і зовсім перелякано завмерла, глянувши мені за спину.

Розвернулась і тут же наткнулася поглядом на господиню цього маєтку, що зупинилася на сходах. І зараз бабуся Рейверс виглядала, я б сказала, войовничо!

– Мене не попереджали про гостей, – леді Рейверс прискіпливо розглядала дружину мого батька, яка, схоже, язика проковтнула або подавилася своєю отрутою.

– Ох! Вибачте великодушно! Ви, мабуть, Амадея Рейверс! – Знову забелькотіла Меган, щосили намагаючись посміхнутися. – Дуже приємно! А я...

– Я знаю, хто ви, – хмикнула леді Рейверс. – Та, що відправила мале дитя на край країни геть з очей, аби не заважало! Хоч я й стара, але не дурна і не розгубила слуху, люба. Поки я ще тут господиня і не потерплю в моєму домі лицемірства! Геть із мого будинку! – гаркнула Амадея Рейверс так, що навіть мені стало ніяково.

А на почервонілому від сорому обличчі мачухи з'явився піт.

– Я піду, – вона процідила, щільно стиснувши губи. – Але лишу тобі це! Крейг просив передати!

Вона клацнула пальцями і прямо з повітря з'явився жовтуватий лист, поцяткований хитромудрими літерами. Папір проплив по повітрі і завмер прямо навпроти мого обличчя. І погляд зачепився за фразу, від якої все всередині похололо.

"... судячи з наданого зразка, термін вагітності може становити приблизно шість місяців ..."

Крейг все ж таки не просто так затискав мене вчора! І примудрився зробити аналіз… І як викручуватись тепер?!