Вальтер

Чому вона обрала її? Чому обрала зовнішність тієї, з якою я тільки познайомився? Ми ж бачилися всього лише хвилин десять від сили. Її очі важко не впізнати, навіть якщо я бачив їх якусь одну мить. З чого некромантка взяла, що зможе сподобатися мені в образі сьогоднішньої волоцюги? Зовсім зневірилася? Я знаю волоцюжку недовго, вона, можна сказати, здивувала мене, але не настільки, щоб я її захотів. Невже некромантка стала свідком нашої перепалки та вирішила, що між нами було щось більше, ніж насправді?

Різкий рух у темряві, і чуже бажання змусило мене здригнутися всім тілом, перш ніж вона узялася до дій. Теплі губи, солодкі на смак, накрили мої пересохлі губи в чомусь на кшталт поцілунку. Чому в подобі? Бо на поцілунок це було схоже найменше. Мене то майже кусали, то повільно посмоктували розпухлі губи, водночас інколи дражнилися язиком, але так і не намагалися засунути його в мій рот. Голова почала паморочитися від нестачі кисню, бо вона не дає дихати. Не можу визначити, чиї почуття зараз опановують мною, її чи мої? Емоції настільки щирі, справжні, що мені абсолютно не хочеться думати, що взагалі відбувається. Хочеться хоча б якийсь час зовсім не думати, сумніватися в усьому в цьому зрадницькому світі.

Вона відірвалася від моїх губ усього на мить, на один ковток повітря. Довге волосся дівчини лоскотало мої плечі. Напевно, важко стояти, зігнувшись наді мною, при цьому ще й цілуючи? Поцілунок майже одразу продовжився, і я з подивом для себе захотів відповісти на нього. Плеча торкнулася холодна долоня, вона не може більше стояти на ногах. Рука злегка шорстка, не схожа на ніжні ручки аристократок, у мене після занять із мечем стільки мозолів на руках ніколи не було, скільки їх у неї. Руки людини, яка багато фізично працює.

Некромантка? Ні, я за свою кар'єру бачив багато ілюзій, але жоден майстер не став би так досконально працювати над ними. Волосся довге, хоча мені здалося, в обірванки воно було коротшим, зв'язане в пучок. Навіщо стільки деталей, про які я й не здогадувався? Чи точно це ілюзія? Адже я відчуваю її почуття, її бажання. Усе це здається напрочуд справжнім і до запаморочення реальним, і не хочеться вірити, що некромантка знайшла спосіб обдурити мене.

Схопив її руку, намагаюся віддерти від власного плеча. Груба шкіра, маленькі пальчики та невеличкі нігтики, які майже одразу не боляче врізалися в шкіру. Вона не хоче поранити мене, навіть так? Не утримує в такий спосіб, навпаки, відсторонюється, щоб не впасти на мене, і це дивно. Адже я відчуваю, як сильно вона хоче мене, але таке відчуття, що вона стримує себе сама, зберігаючи дистанцію.

Варто було мені про це подумати, як волоцюжка застогнала і звалилася на мене, придавивши до ліжка. Її губи все ще не відірвалися від моїх, але зараз мене це мало турбує. Вона притулилася великими грудьми до мого торса, дозволяючи повною мірою відчути, як сильно стирчать її соски від збудження. З рота вирвався мат, а я думав, мені здалося, що на ній немає одягу. Вирішила, так би мовити, не гаяти час на роздягання?

Ну, некромантка! Гадина! Вона хоч знає, як давно в мене жінки не було?! Точно знає, ось для чого все це затіяла. Не пам'ятаю, щоб у реальної були такі гарні для кожного чоловіка форми, я б точно її помітив.

От тільки навіщо їй усе це? Те, що я з нею пересплю, не зробить її моєю дружиною. Вважає, що після цього я захочу одружитися з нею, як чесний чоловік, чи скористаюсь, щоб скинути прокляття? Так я честю ніколи не блищав, та й навіщо мені це? Навіщо їй це?

Усі думки дружно покинули мою голову, варто було цій ілюзії соватися, влаштовуючись на мені зручніше. Можливо, їй і стало комфортніше, але в мене болісно й солодко занило в паху. Ні, це неподобство треба припиняти, поки я ще не зовсім втратив голову. Схопив її за плечі, намагаючись відірвати від себе, але вона вперлася. Її збудження на мить змішалося з болем, тому я трохи послабив хватку. Мені не хотілося завдавати їй болю, принаймні, поки на ній ця ілюзія. Чи вся справа в її почуттях? Вони занадто справжні, надто яскраві, щоб бути підробкою. Але, що, якщо насправді вони все ж несправжні? Я відчуваю її біль, хоча стискаю плечі не так сильно, як до цього. Чому їй усе ще боляче, чому я все ще змушую її відчувати біль?

Ілюзія не здається, наполягає і покриває все моє обличчя швидкими поцілунками. Соски приємно лоскочуть груди, пробуджуючи давно забуте хвилювання, і відвертають від думки закінчити це неподобство. Я б міг ударити її закляттям, міг би застосувати силу і заламати руки, або відштовхнути вбік. Але я не роблю цього просто тому, що мені приємно. І, напевно, тому, що не впевнений, що зможу колись іще відчути щось подібне, і мені байдуже, справжні це почуття, чи обманка. З кожною миттю хвиля її болю дедалі сильніше змішується з пристрасним бажанням, це поєднання злегка паморочить голову. Настільки, що мені здається, що я чую її думки. Саме думки, а не слова, бо вона не припиняє мене цілувати.

«Хочу, хочу, хочу тільки тебе!» – чую в голові її голос, від чого починаю думати, що зовсім збожеволів.

Вона не могла сказати цього вголос, нехай у цей момент її рот і не покривав мій лоб швидкими поцілунками. Просто не могла! Навіть Міла ніколи не говорила цього.

«Тільки мій, тільки мій, тільки мій... Не віддам нікому, тільки мій! Бий мене, вбий мене, але я не піду, не залишу тебе!» – знову чую в голові її голос, підкріплений то жадібним поцілунком у губи, то ніжним у брову.

Її бажання, змішане з відчаєм і болем, не дає спокою. Прикрив очі на мить, і вона одразу поцілувала заплющені повіки, так ніжно, так зворушливо, що подих перехопило. Якщо це некромантка, якщо це вона... Але мені не хочеться, щоб це була вона. Я хочу, щоб це була саме волоцюжка з красивими очима. Хочу, щоб її почуття були справжніми.

Я одурманений, розбитий. Ще трохи і я здамся на милість цієї... Та я знати не знаю, кому здамся! А якщо це все–таки некромантка під ілюзією? Якщо вона придумала, як змусити мене одружитися з нею? Дівчина пригорнулася до вуха і провела по вушній раковині кінчиком язика, а потім легенько прикусила, так що стало лоскотно. У цей же момент я відчув, як пружинить мій захист, хтось намагається проникнути всередину.

То я його все ж наклав? А як же тоді вона сюди потрапила? Поглянув зі здивуванням на дівчину, яка проводить язиком по другому вуху, цього разу лоскотало сильніше. Некромантка не могла пройти сюди та, найімовірніше, зараз саме вона марно кидається закляттями зовні по моєму захисту. Але як тоді сюди потрапила ця спокусниця? Як, минаючи захист, проникла всередину звичайна волоцюга?

Це все дуже дивно, дуже дивно! Згадав обставини нашого знайомства, в її почуттях не було підступу. Навіть зараз від неї виходить лише приправлене болем бажання, без жодних корисливих почуттів. Вона хоче мене до нестями та все, більше нічого їй не потрібно. Чомусь згадалося, як, йдучи, висушив її одяг і тут же все зрозумів.

Здивувався власній дурості, і саме в цей момент вона раптом сунула язик у моє вухо, від чого стало шалено лоскотно, і я засміявся. Це ж я її закляттям з ніг до голови торкався, тож захист її й пропустив, прийнявши за родичку. От я прорахувався! Виходить, це і справді обірванка, а не некромантка під личиною. Тепер цікаво інше: якого біса вона творить?

Довелося послабити хватку, намагаючись захистити вразливі вуха від її язика, що потішило спокусницю. Що мені тепер робити з нею? Питання, чому вона мене раптом захотіла і як знайшла, зависло в повітрі. Я б вважав, що вона просто грошей хоче, але користі в ній немає ніякої. До світанку і моєї смерті залишилося не так уже й багато часу, з'ясовувати, як вона сюди потрапила і навіщо прийшла, не хочеться. Та й неможливо, оскільки вона так цілує мене, що ледве встигаю дихати. Те, навіщо вона прийшла, я розумію без слів, коли вона потерлася вологою промежиною об мою ногу.

Вилаявся від душі ельфійською мовою. Така гаряча, волога і бажає тільки мене. Якого біса вона попалася мені лише тепер, коли я ось–ось здохну?! Це що знущання таке витончене? Та сама, давно обіцяна Трутом болісна смерть? От же скотина, самого–то жінки не хвилюють! Хоча який стосунок вона може мати до військового міністра? Найменше мені зараз хочеться думати про цього телепня.

Я так хочу її, що м'язи внизу живота зводить. Може, плюнути на все? Не некромантка, заміж за мене не проситься, то що переживати? До ранку все одно не доживу, а тут хоч наостанок отримаю задоволення.

Довго вмовляти себе не довелося, відпустив її плечі й розслабив руки. Поки не наважувався відповісти на її поцілунок, прислухаючись до власних відчуттів. Важко зрозуміти, що відчуваю я, а що вона. У голові така каша, що мозок не справляється.

Її руки пройшлися по моїх руках, на мить переплітаючись пальцями, а потім вона підняла одну руку над моєю головою. Шкіри торкнулося щось м'яке і в'язане. Її шарф, чи що? Спритними рухами мою руку прив'язали до спинки ліжка, потім те ж саме проробили та з другою. Я не смикаюся, знаючи, що зможу будь–якої миті спалити шарф на попіл. Це така гра? У паху все ниє, мені вона подобається.

Вона відірвалася від моїх губ на мить, щоб зробити вузол міцнішим, і її вагомі груди привабливо притулилися до мого обличчя. Куснув її за сосок, нічого мене дражнити. Вона викрикнула і звалилася на мене, придавивши грудьми. Куснув другий сосок, із задоволенням чуючи її стогін. Почав цілувати, легко посмоктувати й покусувати збуджені груди. Великі, м'які, сексуальні та збуджені, від цього так сильно хотілося їх узяти, наплювавши на цю гру зі зв'язаними руками. Але це була моя перша жінка за багато років, та й, найімовірніше, остання, не хочу нікуди поспішати, тим паче мій час однаково добігає кінця. Коли вона недвозначно, з дуже зрозумілими намірами терлася об мій живіт, я мало все тут не підпалив. Вона застогнала, і я різко сіпнувся в путах, від чого вона спустилася нижче, але недостатньо.

Почав цілувати її шию. Їй подобається, шкіра вкрилася мурашками, вона вигинається немов кішка, підставляючись під мої губи. Волоцюжка й справді чимось схожа на кішку, в момент, коли терлася об мене, як збуджена тварина, і зараз, коли із задоволенням підставляється для моїх поцілунків. Однак мені цього замало. Я відчуваю її бажання, але при цьому не поспішає, мучачи мене. Вкусила за мочку, так що я здригнувся і смикнув руками. Ні, все–таки жінки в мене занадто довго не було, немає сил на довгі прелюдії. Вкусив її за плече, і вона, нарешті, спустилася на потрібне місце. Незручно, що вона така маленька, надто сильне бажання підім'яти її під себе.

– От чорт! – вилаялася вона здивовано, так що навіть перестала мене дражнити.

Нижня частина мене болісно ниє, затиснутий під її ногою. Ну, твою ж магію! Ще б трішки! Зуби заскрипіли, так сильно хочу увійти в неї. Смикнув стегнами, намагаючись усе–таки підлаштуватися, але вона й не думала мені допомагати. Притулилася до мене, опустивши голову на груди, така маленька, мила і до біса сексуальна. Пальчики погладжують зовнішній бік стегна, відтягуючи такий бажаний момент. Я сіпнувся спочатку так, потім так, намагаючись все–таки потрапити туди, куди треба, але де там. Волоцюжка лише розсміялася над моїми незграбними спробами. Це вона так мститься за те, що було внизу? Чесно кажучи, вона сама винна, поводилася занадто зухвало, що зараз, що тоді. Чорт, невже мені така поведінка насправді подобається?

– Поглянь на мене! – заричав на неї, коли вона ледь не з хрюканням уткнулася в мою пахву.

Треба ж, так мило угорати від сміху, я б до неї з радістю приєднався, якби вона не сміялася з мене!

Підвелася на ліктях, з усмішкою дивлячись на мене. Я ж відчуваю її бажання, то якого вона зараз творить?

– Не дражни мене, жінко! – кажу їй і сам мимоволі посміхаюся.

Різко підводжуся і цілую її. Як же давно я не цілувався, та ще так, щоб зносило дах. Одна справа, коли в поцілунку бере участь один, а коли двоє, жадібно і з пристрастю – зовсім інша. Пробрався язиком у її відкритий рот, із задоволенням лоскочучи піднебіння. Яка вона гаряча, спекотна, але головне справжня. Руки натягнули шарф до межі, від бажання обійняти її, підім'яти під себе і довго з насолодою кохати. Не роблю так лише тому, що ця річ важлива для неї. Звідки я це знаю? Без поняття.

Вона розслабилася і злегка подалася в потрібному напрямку, вловивши момент, різким поштовхом я зміг увійти в неї. Бажання і біль – ці почуття так яскраво передалися мені, що я мало не сплутав їх зі своїм бажанням і болем у зап'ястях. Різкі поштовхи, і вона починає рухатися сама, притулившись до мене всім тілом, повільно і боязко, від чого бажання починає зашкалювати, погрожуючи знести дах. Мені здається, я вчу її, як займатися коханням. Чи це вона просто вередує, роблячи все болісно повільно, поки я не загарчав, підганяючи її? Так добре, як ніколи в житті, і це не перебільшення. З жодною жінкою я не відчував те саме. Найімовірніше, це через прокляття. Коли вона кінчала, її іскристі емоції з головою накривали та мене, відправляючи в райдужний вир. Ми займалися коханням раз за разом, здіймаючись над світом і падаючи в безодню, щоразу отримуючи від цього дедалі більше задоволення. Я втратив голову, лік часу, і мав лише одне бажання: щоб це тривало якомога довше. Мені здавалося, що її тіло – опіум, на який я конкретно так підсів. Мені мало однієї дози й одного разу, не хочу, щоб це закінчувалося, але ранок неминуче настане, а з ним і світанок, і моя смерть.