Королівство криги
Зміст книги: 64 розділів
Десь у Крижаному палаці
— Вбити дитину королеви?! Ми на таке не домовлялися! — двері гучно закрилися за дівчиною, яка вже не стримувала себе. Вона говорила голосно і стискала кулаки, дивлячись на людину навпроти.
Чоловік мовчки випростався. В його темних очах вирувала лють:
— Нас не повинні бачити разом! Чи ти цього не розумієш?!
— Вбити дитину королеви, — повторила гостя трохи тихіше. Та її груди підіймалися від важкого дихання, хоча сюди вона йшла кроком. — Цього не має статися! Ми домовлялися лише на те, що я увійду у життя короля і стану його коханкою. Щоб можна було знати більше! Щоб можна було впливати… А не це!
Чоловік зі скрипом відсунув від себе стілець, крокнув до дівчини. Його голос пролунав глухо:
— Так, ти мала б стати коханкою короля, та ти нею не стала. То що тепер ти зможеш мені запропонувати, га?
— Я можу не доповісти про тебе королю та королеві, — з викликом видихнула вона і сіпнулася від тієї темряви, яка промайнула в очах співрозмовника.
— Ти і так нікому нічого не скажеш, — прошипів він, крокнувши до неї. — Інакше… Хм, який гарний в нас новий Великий камергер. Цікаво, що стало з минулим?
Дівчина відступила на крок, притисла долоні до рота.
— То це був ти?
Він зробив ще один крок до дівчини, яка увійшла у лігво звіра:
— Якщо ти відкриєш свого рота — його доля здасться тобі нагородою. Зрозуміла? А тепер геть! Нас не мають бачити разом. Ніколи більше!
***
Айла Фрейвіл
Минуло кілька днів з того часу, як у мене з’явилися сили розплющити очі та встати. Зараз я почувала себе у кілька разів краще. Все, що сталося, почало потроху забуватися.
Тому сміх на жарт Оріси був щирим. А дівчина не замовкала, продовжуючи тему.
— Та я кажу вам, що на наступному заході лорд Ахро буде залицятися до Елісси.
Леді Тейруа почервоніла і відмахнулася:
— Та годі тобі! Ну яка я йому пара?
— Дуже красива, — підтримала я фрейліну, і розсміялася.
На те, як ніяковіла Елісса, просто не можна було дивитися без посмішки. І над цим просто не можна було не жартувати.
— Уф, як тут спекотно, — Даяна розкрила віяло і підійшла до прочиненого вікна у вітальні, — а казали, що це літо буде холоднішим за попереднє.
— Хто казав? — леді Лейла всілася зручніше, шурхіт спідниці майже заглушив її наступні слова. — Король відіслав всіх віщунів.
— Я хотіла запропонувати вийти в парк, та ми там помремо від спеки, — пробурмотіла Даяна, оглядаючись. — Ваша величносте, ви почервоніли, а про вас ми навіть не говорили. Вам добре?
— Так, — я вдячно посміхнулася подрузі. — Спекотно, це правда. Тепер я навіть жалкую, що Крижаний палац побудовано на гарячих джерелах.
Оріса розсміялася.
— Налий мені ще чаю, — я простягнула чашку Даяні і примружилася.
Мені було відомо, що Оуен підозрює усіх дівчат. Було мені відомо і про пророцтво, яке промовила Лейла. То ж леді Офорі я довіряла. А все інше вирішить мій чоловік та ті шпигуни, які вже як кілька діб спостерігали за моїми леді.
Чи було щось підозріле в їх поведінці, мені не було відомо. Та те, що Оуен тепер з мене очей не спустить, я знала напевно.
— Звісно, міледі, — Даяна посміхнулася мені і забрала чашку з рук. Покрокувала до столика з глечиком, боки якого вкрилися крапельками вологи.
— Я чула, що його величність скасував полювання, це правда? — Оріса продовжувала збирати плітки. І робила це так просто, що я відповіла, не замислюючись.
— Так, його величність вирішив не святкувати цей свій день народження. І мені не вдається вмовити його на бодай малесенький бал чи звану вечерю.
— Не дивно, — знизала плечима леді Лейла. — З такими подіями, лишати вас одну в палаці може бути небезпечно.
— Це так, — покивала Елісса. — Ваша безпека та безпека вашого сина найголовніше. До того ж його величність і сам може потрапити в халепу за межами замку…
Вона, здається, хотіла сказати що про Вісників, та перехопила мій погляд і встигла зупинитися.
Настрій було зіпсовано. Весь цей час я намагалася не думати про орден найманих вбивць. А зараз вже починала панікувати, що моє отруєння це їхніх рук справа. Що якщо їм заплатили не тільки за життя мого чоловіка, а і його сина. Мого сина.
Елісса спробувала змінити тему, знову щось сказала про погоду, та я вже не слухала. А потім…
— Даяно! — леді Тейруа аж підхопилася з місця. Її обличчя витягнулося і щелепа відпала. — Ти! Ти! Це ти!
Дівчина вказувала на мою фрейліну, яка відступила від стола з глечиком та чашками.
— Що ти зробила?!
— Що? — леді Офора насупилася, зробивши крок в наш бік.
— Не наближайся! — Елісса стрімко опинилася між мною та Даяною. — Ти додала щось в чай! Я бачила! Я бачила це! Варто!
Коментарі
Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар
Авторизація Реєстрація