Налаштування
Розмір шрифту:
Інтервал:
Колір
тексту:
фону:
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
Анна Мінаєва
Королівство криги

Зміст книги: 64 розділів

Спочатку:
Розділ 1
134 дн. тому
Розділ 2.1
134 дн. тому
Розділ 2.2
133 дн. тому
Розділ 3.1
132 дн. тому
Розділ 3.2
131 дн. тому
Розділ 4.1
130 дн. тому
Розділ 4.2
129 дн. тому
Розділ 5.1
128 дн. тому
Розділ 5.2
127 дн. тому
Розділ 6.1
126 дн. тому
Розділ 6.2
125 дн. тому
Розділ 7.1
123 дн. тому
Розділ 7.2
122 дн. тому
Розділ 8.1
120 дн. тому
Розділ 8.2
119 дн. тому
Розділ 9.1
118 дн. тому
Розділ 9.2
117 дн. тому
Розділ 10.1
116 дн. тому
Розділ 10.2
115 дн. тому
Розділ 10.3
114 дн. тому
Розділ 11.1
113 дн. тому
Розділ 11.2
112 дн. тому
Розділ 12.1
110 дн. тому
Розділ 12.2
109 дн. тому
Розділ 13.1
108 дн. тому
Розділ 13.2
107 дн. тому
Розділ 14.1
106 дн. тому
Розділ 14.2
105 дн. тому
Розділ 15.1
104 дн. тому
Розділ 15.2
103 дн. тому
Розділ 16.1
102 дн. тому
Розділ 16.2
101 дн. тому
Розділ 17.1
100 дн. тому
Розділ 17.2
99 дн. тому
Розділ 18.1
98 дн. тому
Розділ 18.2
97 дн. тому
Розділ 19.1
96 дн. тому
Розділ 19.2
95 дн. тому
Розділ 20.1
94 дн. тому
Розділ 20.2
93 дн. тому
Розділ 21.1
92 дн. тому
Розділ 21.2
91 дн. тому
Розділ 22.1
90 дн. тому
Розділ 22.2
89 дн. тому
Розділ 23.1
88 дн. тому
Розділ 23.2
87 дн. тому
Розділ 24.1
86 дн. тому
Розділ 24.2
85 дн. тому
Розділ 25.1
84 дн. тому
Розділ 25.2
83 дн. тому
Розділ 26.1
67 дн. тому
Розділ 26.2
67 дн. тому
Розділ 27
67 дн. тому
Розділ 28
67 дн. тому
Розділ 29
67 дн. тому
Розділ 30
67 дн. тому
Розділ 31
67 дн. тому
Розділ 32
67 дн. тому
Розділ 33
64 дн. тому
Розділ 34
64 дн. тому
Розділ 35
64 дн. тому
Розділ 36
61 дн. тому
Розділ 37
61 дн. тому
Епілог
60 дн. тому

***

 

—  Леді Месау! — двері у мої кімнати різко прочинилися і з гуркотом врізалися в стіну. 

Я здригнулася і підняла погляд.

Ще мить тому при світлі свічок ми з Даяною та Орісою спокійно пили чай. Ще мить тому фрейліни розпитували мене про сьогоднішню прогулянку. А я проговорилася про поцілунок. Після чого Даяна задоволено посміхнулася, а Оріса підняла брови, очікуючи на продовження розповіді.

Лейла пішла спати за годину до тієї розмови. А Еліссу я не бачила зранку. То ж я гадала, що завтра Оріса буде шантажувати їх обох тим, що я їм щойно розповіла.

А потім пролунав гуркіт, жіночий голос і кроки.

Дуже гучні кроки.

Леді Фрейвіл не стримувала себе та свої емоції. Вона штовхнула двері, крокнула вперед і безпомилково знайшла мене поглядом.

Дуже злим та невдоволеним поглядом.

— Леді Фрейвіл, — я встала з пуфа, на якому сиділа. Мої леді теж підскочили і схилили голови перед матір’ю короля.

— Добре, що я нарешті вас знайшла, — жінка вперше з моменту нашого знайомства так яскраво проявляла емоції. І це омолодило її. Наче двадцять років скинуло.

Зараз я дуже добре могла уявити, якою Тріне Фрейвіл була у молодості. Наскільки запальним був її характер, який зараз стесався роками та подіями.

— Залиште нас, — я звернулася до фрейлін, навіть не поглянувши на них.

Даяна та Оріса виконали мій наказ настільки швидко, що я лише здивуватися встигла. Якась мить, і двері за ними зачинилися. 

— Ви хоч розумієте, наскільки велику помилку ви сьогодні зробили, леді Месау? — голос леді Фрейвіл трохи охолов. Вона спробувала заспокоїтися, та тремтіння в руках її видавали. — Як ви могли допомогти моєму синові виїхати з палацу? Без охорони! Після того, як на нього, а можливо і на вас, було скоєно замах?!

— Не бажаєте присісти? — гостинно запропонувала я, вказавши на крісло. Та жінка лише плечима пересмикнула, відмовившись без слів. — Добре. Так, я розумію, що це було не найліпшою ідеєю. Та це був наказ… прохання короля. Як я могла відмовити?

— Могли, — Тріне зробила крок у мій бік. — Повинні були! Що б ви робили, якби у столиці на вас напали? 

— Ми повернулися живими і неушкодженими, леді Фрейвіл, — я говорила рівним голосом і намагалася не піддаватися емоціям. — Чи це не головне?

Вона зробила ще один крок, та стук підбора заглушив килим.

— Ви майбутня королева, леді Месау, — по складах процідила вона. — Ви будете нести відповідальність за родину і країну. І як все це вам можна довірити, якщо ви не в змозі вплинути на рішення короля?!

— То от ким має бути королева? — я сама не одразу помітила, як пролунав мій голос. — Тою, хто буде керувати королем? Може у ваш час так і було, леді Фрейвіл. Та я не збираюся ставати командиром своєму чоловіку. 

— А чи стане він вашим, леді Месау? — примружившись, спитала жінка.

— Ви знову проти? — фиркнула я, відчуваючи, як і мене починає трусити. — Я знову не гідна вашої родини, леді Фрейвіл? Та що ж, це лише ваша думка. Я влаштовую вашого сина і Содію.

— Мого сина ви, може, і влаштовуєте. А от Содію — навряд. 

— Вирішили говорити за всю країну? — скинула я брови. — Чи бажаєте поділитися зі мною якимись відомостями, леді Фрейвіл?

— Нічого такого, леді Месау. Просто я боюся, що ви не втримаєте корону, яку незабаром вдягнут вам на голову. Ви надто імпульсивна і м’яка. Содія таких знищує.

— Содія чи ви, міледі? — отруйним тоном прошипіла я.

— Содія. Я приймаю вибір свого сина, хоч і не надто задоволена ним. Я це не приховую. Ви поки не змогли заслужити мою повагу. Може колись це і зміниться.

Я стисла щелепи, щоб не наговорити того, що так і намагалося зірватися з язика. 

Леді Фрейвіл ще мить дивилась на мене так холодно, зверхньо. А потім видихнула і похитала головою.

— Ви надто молода, Айло. Ви не бачите власних помилок. Багато чого не бачите. І не цінуєте. Король вже вас кохає. Озирніться, це він зробив для вас, коли ви ще навіть не зійшли з корабля.

Я насупила брови, здивована такою різкою зміною тону. І справді озирнулася, намагаючись зрозуміти, про що каже леді Фрейвіл.

Та бачила лише власну кімнату. Оздоблення. Меблі. 

— Золото, — допомогла мені жінка. — Подивіться скільки золота у вашій кімнаті. В Содії його не видобувають. В Содії немає покладів цього металу. В Ісафірі є. Вашу кімнату готували за наказом короля так, щоб ви не надто сумували за домом. Щоб бодай щось нагадувало вам про рідні краї. Він вже вас кохає, Айло. І ви мали змогу захистити його від небезпеки, не дозволити статися цьому… цій… прогулянці. Поміркуйте про це, як у вас буде час. Бо сьогодні король Содії міг загинути. І у цьому були б винні ви.

×

Вітаємо,🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь зараз та отримайте 10% знижки на першу куплену книгу!