Налаштування
Розмір шрифту:
Інтервал:
Колір
тексту:
фону:
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
Крістіна Логоша
Чортівка на виданні

Зміст книги: 31 розділів

Спочатку:
Пролог
739430 дн. тому
Розділ 1
739430 дн. тому
Розділ 1 (2)
739430 дн. тому
Розділ 2
739430 дн. тому
Розділ 2 (2)
739430 дн. тому
Розділ 3
739430 дн. тому
Розділ 3 (2)
739430 дн. тому
Розділ 3 (3)
739430 дн. тому
Розділ 4
739430 дн. тому
Розділ 4 (2)
739430 дн. тому
Розділ 4 (3)
739430 дн. тому
Розділ 5
739430 дн. тому
Розділ 5 (2)
739430 дн. тому
Розділ 5 (3)
739430 дн. тому
Розділ 5 (4)
739430 дн. тому
Розділ 6
739430 дн. тому
Розділ 6 (2)
739430 дн. тому
Розділ 6 (3)
739430 дн. тому
Розділ 7
739430 дн. тому
Розділ 7 (2)
739430 дн. тому
Розділ 8
739430 дн. тому
Розділ 9
739430 дн. тому
Розділ 10
739430 дн. тому
Розділ 11
739430 дн. тому
Розділ 12
739430 дн. тому
Розділ 13
739430 дн. тому
Розділ 14
739430 дн. тому
Розділ 14 (2)
739430 дн. тому
Розділ 15
739430 дн. тому
Розділ 16
739430 дн. тому
Епілог
739430 дн. тому

– Сестро, а я тебе вже зачекався! Вип’ємо за тебе! – Він смикнув рукою з келихом, і рідина червоною стрічкою розтіклося по ліжку. Служниці побачивши мене зблідли, стали вибачатися і, підібрав з підлоги свій одяг, блискавично покинули кімнату. – Що? – хмільним голосом запитав Даніель.

Це була остання крапля. З гуркотом віконниці на вікнах закрилися, від звуку Даніель підстрибнув на місці, злодійкувато поглядаючи во всі боки. У моїх руках блиснув тризуб.

– Що ти задумала? – вмить протверезів, біс підібрав коліна, кутаючись у ковдру.

– Вирішила тобі допомогти, як вмію, – стукнула вилами об підлогу, і в кімнаті з’явився сірий туман.

– Знайшла гроші? – обережно запитав недолугий родич.

– Майже...

Ще один удар тризубцем, і ми провалилися під землю. Я так і стояла з вилами в руках, але вже не в своєму будинку. З тріщин крізь землю виступала магма. Даніель влучив у величезний чан з водою. Борсаючись, він підібрався до ботику, дивлячись сповнених жахом очима.

– Ти що твориш, Мізріель?

– Вирішую проблеми. Зараз сюди приїде Брієр, і я з радістю йому тебе передам, – промовила, насолоджуючись його наростаючою панікою.

– Ти в своєму розумі? Мене не можна йому віддавати? Він же мене вб'є!

– А мені що з того? Ти довів, що здатний тільки створювати проблеми. Мені вони навіщо? – Я виставила руку вперед, розглядаючи свій манікюр і краєм очей помітила, як, корчиться Даніель, намагаючись вилізти з котла, але у нього нічого не виходило. – Даремно намагаєшся, він зачарований. Тобі з нього не вибратися.

І на доказ моїх слів брат в сотий раз зісковзнув з бортика і пішов на дно. Виплив на поверхню, він безпорадно схопився за край і почав благати:

– Мізріель, будь ласка, не видавай мене! Я на все згоден! Я все віддам: і п'ять мільйонів, і все, що вкрав раніше! Тільки не видавай!

Мої губи зігнулися в переможну посмішку.

– Тоді контракт.

– Який контракт? – насторожився біс.

– Контракт, за яким я поверну за тебе борг. Але ти ж не думаєш, що я повірю тільки твоєму слову?

– Добре, я згоден на контракт. Тільки прочитаю разок.

Я клацнула пальцями, і під котлом з'явилася полум'я.

– Читай скільки завгодно, головне – не зварись.

У розкритої долоні з'явився папір – я вже давно роздумувала над його змістом, але сьогоднішня витівка Даніеля, все розставила на свої місця. Я простягнула братові контракт.

– Може, приберешь вогонь? Він мені заважає думати.

– Він допомагає тобі швидше вирішувати.

Тримаючись рукою за чавунний край, він читав умови.

– Це не прийнятне! – обурився він. – Це рабський договір.

– Хіба? – награно здивувалася і зробила вогонь під котлом сильніше. – Ти завжди можеш відмовитися. Тільки довго не розмірковуй. Брієр, напевно, захоче сам з тобою розібратися, а не отримати вже варений шматок м'яса.

Даніель відскочив від краю чана, який швидко нагрівався. Вода починала закипати, а червоне обличчя брата говорило, що дуже скоро він прийме вірне рішення.

– Гаразд. Дай сюди перо. Я підпишу.

Обмінявши перо на папір, яку я притримувала, Даніель поставив підпис.

– Дякую, – звернула згорток, і він знову зник туди, де мій брат ніколи його не знайде.

Сріблястий туман спіраллю опустився з кінцівок вил до основи і поповз над землею, повертаючи нас назад в маєток де В’єр. Мокрий Даніель укутався в ковдру.

– Ти виплодок пекла, Мізріель. Більш жорстокого створення я не бачив ніколи в житті.

Я посміхнулася.

– З поверненням в сім'ю, братик.

***

Недільний покер – традиція, яку я не готова скасовувати навіть заради мого коханого братика. Але залишати цього недотепу самого небезпечно, тільки особистий контроль і тільки під моїм наглядом. Контракт обрізав йому всі шляхи відступу, але, знаючи його хитру натуру, вважала за краще не відпускати його з короткого повідця.

Як не противився родич, але брати участь в недільних посиденьках йому все-таки довелося. Даніеля де В’єра знали всі собаки в окрузі, а ось Елла де В’єр – нещасна вдова, була людиною нової. Після того, як швачка підігнала по фігурі Даніеля пару моїх суконь, а цирульник продав пшеничного кольору перуку, Елла де В’єр стала вельми пристойною бісовою. Образ нещасної вдови неможливо було пов'язати з Даніелем, настільки було вдалим перетворення. Але, на жаль, манери у нього залишилися чоловічі.

Дворецький повідомив про прибуття гостей, і я спустилася до веранди. Стояла чудова погода: сонячні промені золотили дах альтанки, оповитої декоративним виноградом. Всередині стояв столик, і на своїх звичних місцях розташувалися дві мої старі подруги: Болотяна Відьма і Зла Мачуха.

– Мізріель, серденько, – поцілувала мене в щоку Болотяна Відьма, – ти гарнішаєш з кожним днем.

– Дякую, люба.

– Дійсно, так змінилася, – підхопила її Зла Мачуха, повторюючи наш обряд вітання, – невже нового коханця завела?

Я сіла за стіл, розправив складки сукні під допитливими поглядами подруг.

– Ви вже знаєте?

Дами перезирнулися. Роздаючи карти, першою заговорила Зла Мачуха:

– Все місто гуде. Кажуть, Себастьян Брієр хвалиться, що зловив головну бісову за хвіст, і ти у нього ходиш в коханок.

– Мерзенний брехун! – зло промовила.

– Ох, люба, навіщо ж так?! – заметушилася Болотяна Відьма, втупившись на мою долоню.

Я не помітила, як зім'яла в руках карти. Як же мріяла, щоб на їх місці була шия відьмака.

– Так, значить, між вами немає ... симпатії? – уточнила Зла Мачуха, кинувши пару золотих на стіл, підняв ставку.

– У мене до нього одне почуття, і воно діаметрально протилежно симпатії.

– Дивно. Навіщо тоді таке говорити? – додала Болотяна Відьма.

Я з гіркотою зітхнула. Вдаватися в подробиці нашого договору з мерзенним типом мені не хотілося, але і мовчати про те, що трапилося я не могла.

– Справа в тому…

– Кхе-кхе, – пролунало за спиною, відволікая від розмови. Елла де В’єр у всій її пишноті зайняла останнє вільне місце за столом.

– Це моя кузина – Елла де В’єр, бісова.

– Ви теж виконуєте бажання, як Мізріель? – запитала Болотяна Відьма.

– На жаль, ні, – ламаним голосом промовив Даніель.

– Елла ... втратила ліцензію, – збрехала я. Буде важко пояснити, як пристойна міледі примудрилася напитися до безпам'ятного стану і обміняла свою силу на пару пляшок міцного. – Чоловік Елли сильно хворів, і їй довелося продати ліцензію, щоб оплатити послуги лікаря.

– Це так героїчно! – сказала Болотяна Відьма. – Захоплююсь вами.

– А чоловік пішов на поправку? – захвилювалася Зла Мачуха.

– Ні. Елла – вдова.

– Жорж був хорошим бісом. У нашому місті ніхто не міг сказати поганого слова про нього.

Я глянула на брата – в минулий раз чоловіка звали Бенджамін. Даніель ще розповідав про переваги свого уявного чоловіка, видавлюючи з моїх подруг скупі сльози.

– Мізріель, так що ж сталося у тебе з Себастьяном Брієром? – запитала Зла Мачуха, стомлена розповідями Елли.

– Я повинна йому гроші... Дуже велику суму.

– Як ти примудрилася, серденько, зв'язатися з ним? Він же один з самих ненадійних лихварів! – вигукнула Болотяна Відьма.

– Борг Даніеля. Цей недотепа втягнув мене в свої брудні справи.

Зла Мачуха перетасувала колоду і роздала нам по дві карти.

– Від Даніеля одні проблеми. Він завжди був більмом на вашому чесному роду. Я тобі давно пропонувала: в мішок його і в лісі залишити. Вже би отгорювала і жила собі не зная лиха.

Я нервово засміялась, відчуваючи на собі допитливий погляд «Елли».

– Навіщо в ліс? З камінем на шиї і в болото. Мною перевірено, ще жодного такого не знайшли, – запропонувала Болотяна Відьма.

– Ай! – скрикнула я, – Даніель під столом штовхнув мене.

– Що з тобою, серденько? – злякалася Болотяна Відьма.

– Нічого, – я глянула на брата, – серце кольнуло... та й сенсу немає обговорювати те, що не сталося. Мені потрібно вирішити проблему з відьмаком. Мені гроші потрібні.

– Скільки тобі треба, серденько? – співчутливо поцікавилася Зла Мачуха.

– П'ять мільйонів.

Подруги скрикнули, хапаючись хто за голову, хто за серце.

– Таких грошей тобі ніхто не позичить. Це дуже велика сума, – сказала Болотяна Відьма.

– Може, відьмака в мішок і на дно болота? – писклявим голосом запропонувала «Елла».

– Ні-ні, з Себастьяном так не вийде, це вам не замшілий біс-алкоголік і злодій, – сказала Зла Мачуха, кольнув самолюбство Даніеля. – Та й такі гроші є тільки у короля.

– Навряд чи він погодиться ними поділитися добровільно, – сказала Болотяна Відьма.

– А чому ні? – обернулася до подруги Мачуха. – Потрібно правильно попросити... Ось, наприклад, своїй невістці він точно не відмовить.

– Невістці ... – я задумалась, оцінюючи вигоду від шлюбу з принцом Монті.

Про нього ходили різні чутки, він досить замкнутий. При його інфантильному батьку королі владою при дворі розпоряджалася Хрещена Фея і ненависний мною відьмака. Ризик великий, але азарт увести гроші з-під носа мерзотника був велик.

– Не думаю, що крутитися біля Себастьяна Брієра гарна ідея. Ти зовсім молода, Мізріель. Навіщо тобі такі зобов'язання? – запротестував Даніель.

– Думаєш, мені це не під силу? – розвеселив мене брат. – Або боїшся, що твоя кузина стане першою королевою з хвостом? Ну-ну, дорога Елла, вір в мене.

– Чудовий план! Пропоную відсвяткувати це чотирма келихами ігристого! – вигукнула Болотяна Відьма.

– Трьома, – я глянула на перелякане обличчя брата. До того ж заборона на алкоголь була частиною його контракту. – Елла після смерті чоловіка відмовилася від будь-яких міцних напоїв!