Навіщо взагалі підсів? Міг би проігнорувати, адже вона навіть не впізнала його. Пішов би зі сцени, потім до бару, знайшов якусь бабу і забувся в ній. Але ні. Його, подібно мазохісту потягнуло до тієї, яка давним-давно була похована під шаром прожитих років.

А здивувалася як, коли зрозуміла, нарешті хто перед нею. Йому навіть здалося, що зраділа. Очі загорілися і посмішка така тепла - тепла. Настільки тепла, що в грудях запекло від цієї теплоти. Тільки заміжня виявилася. Його жінка і не його зовсім. Та й ніколи не була його. Тільки в думках підліткових дурних йому належала.

А змінилася як. Стильна. Ставна. Не та дівчина на височенних підборах і з високим хвостом на потилиці. Тепер в ній був шарм. Щось таке, що відразу помітно чоловічому погляду, і від чого на неї хочеться дивитися і дивитися. Посміхається зверхньо. І вкотре наголошує на тому, що вона доросліша. Говорячи щось про те, що він, Стас, ще молодий зовсім і не розуміє нічого в стосунках. Може, і не розуміє, тому що завжди уникав їх, але таку жінку, як Настя, саму б нікуди точно не відпустив. Чоловік повинен бути або сліпим, щоб не бачити в ній того, що бачать інші, а Стас був упевнений, що крім нього, на неї поклали око вчора як мінімум ще двоє, або ж просто не цікавитися її життям.

І справа тут зовсім не в довірі, як була впевнена дівчина. Вона вчора так його роздратувала цими своїми переконаннями, що він після її від‘їзду пити почав, як не в себе. Навіть через стільки років, вона все - одно дивиться на нього, немов на недосвідченого пацана. У нього дах знесло від усього, що відбувається. І не тому що прокляття всього його життя знову повернулося, а тому що він ніби в минулому опинився. Знову на тому вокзалі, де він нікчема, а вона йому втирає про те, які незначні його почуття, і який він ще маленький і дурний. І хоч виду не показав, як зачепили її слова, але руки свербіли схопити стілець, на якому вона так розкинулася і розхріначити його об підлогу. А ще краще її саму схопити і зробити з неї те ж саме, що і з іншими творить щоночі. Тоді б вона навряд чи назвала його пацаном. І вже тим більше недосвідченим.

Хоча, якщо вони з цією Машею такі близькі, то вона їй і сама розповість. Сам не пам'ятає, як він опинився в її квартирі. Тільки відчуття свої пам'ятає - незрозумілі, роздираючі. Секс теж пам'ятає. Частинами. Непоганий секс, треба сказати. Дівчина вміє доставити вишукане задоволення.

Коли вони заснули хоч? Бл*дь, все ж не можна так пити.

Скільки він так в душі стоїть вже? Хлопець змив шампунь з волосся, і сполоснувши, виліз з ванни, зрозумівши, що крім простирадла тут більше нічого його немає. А й хрін з ним, подумав і обернув стегна червоним рушником. Вийшов у коридор, почув жіночі голоси з іншого боку квартири, і піднявши з підлоги джинси, пішов у кімнату. Натягнув їх на голе тіло. Шукати боксери - це як голку в стозі сіна. Якби хоча б пам'ятав, де їх скинув, а так як в полі зору не виявив, значить і так зійде. Підхопив сорочку, яка недбало валялася на тумбочці, і відправився на кухню. Дівчата сиділи за столом і обидві замовкли, коли хлопець опинився на порозі.

- Про мене говорите? - кинув з усмішкою і підійшов до вільного стільця.

Розвернув його спинкою до столу і сів, поклавши лікоть на холодну металеву спинку, а іншою рукою потягнувся за чашкою кави, люб'язно налитої йому заздалегідь.

З волосся все ще стікали краплі води по міцному торсу і ховалися там, де низ живота приховував край стола. Погляд Насті зачепився за одну з таких крапель і відправився вниз, як примагніченний.

Спохопилася, що дивиться зовсім не в чашку, погляд підняла і натрапила на усміхнені карі очі з бісенятами. Боже, яка безглуздість. Тільки не дивитися було складно. Фігура у хлопця що треба. Не перекаченні груди, прес під шкірою відмінно виділяється, руки міцні, натреновані. Не дарма Машка вчора на нього запала.

- Про тебе. І ... ось про що, - блондинка витягла з кишені шовкового халата його боксери. - Це, здається твоє, - хитро посміхнулася, покручуючи в руках чорний шматок тканини.

- Залиш собі, - хлопець махнув рукою, роблячи ковток вже не гарячої кави. - На пам'ять.

- Нічого собі, - обурилася Настя, вдавившись пончиком. - А ти вже такий популярний музикант став, що твої труси скоро можна буде на аукціоні продавати?

- Не настільки! - зареготав він. - Але думаю, Маші ще не раз захочеться згадати сьогоднішню ніч.

- Не тільки згадати, а й повторити, - підморгнула дівчина, і Стас не міг не підтримати її.

- Обов'язково! - Взяв з тарілки пончик і відкусив, повертаючись до Насті. - А ти як, Настя? Виспалася?

- Не зовсім. Ще спала б, якби деякі не записали нас сьогодні до перукаря, - невдоволено зиркнула на подругу, а та тільки очі закотила.

- Нічого, виспишся на тому світі.

- Ну звичайно, - обурилася дівчина, - сама довше за мене спала.

- Це тому що я лягла пізніше.

- Я вже зрозуміла, - і красномовно глянувши на Стаса, констатувала Настя.

- Я ні до чого, - хлопець скинув руки, засунувши до рота залишки пончика. - Це все твоя ненаситна подруга. - Погляд Насті придбав дивний відтінок. Засуджуючий. А він задоволений. Навіть посміхатися захотілося. Нехай знає, що він вже не хлопчик. І розмовляти про секс з ним не соромно. А потім одним ковтком допив каву, і ляснув себе по колінах. - Мені пора, дівчата. Справ ціла купа, - встав з-за столу, натягнув неабияк пом'яту сорочку, і не застібаючись, попрямував до дверей. - Гарного дня, красуні!

- Тобі теж, - пробурмотіла Настя слідом, коли позаду Стаса пролунали швидкі кроки. Тендітна рука Маші розвернула його до себе.

- Сьогодні все в силі? Прийдеш на студію?

Ше навіть не розчесана, але і так досить приваблива світловолоса молода жінка, дивилася на нього знизу вгору з обожнюванням.Не те, щоб він до цього звик. Ще ні. Адже він не так давно на сцені. І поки ще сцени клубів і шоу неможна назвати великими, але все ж такий погляд він бачив вже не раз. І, чорт забирай, він збреше якщо скаже, що йому це не лестить. Ще й як. Складно впоратися зі спокусами молодому талановитому співакові, а вже якщо і зовсім не намагатися ...

Кинувши швидкий погляд на кухню, де сиділа Настя, з цікавістю спостерігаючи за парочкою, хлопець притягнув Машу до себе за талію і поцілував. Довго так. В засос. Навіщо і сам не зрозумів, тільки від усвідомлення, що на нього Настя дивиться, захотілося зачепити її. Викликати емоції. Хоча б якісь, головне не ті жалісливі, що були раніше. Відірвався, і кивнувши на прощання очманілий Маші, пообіцяв бути ввечері і вийшов, зачинивши за собою двері.

- Очманіти. - томно промовила Марія, падаючи на стілець і обмахуючись долонькою.

Щоки червоні. А очі так і сяють.

- Ти закохалася чи що? - Настя навіть злякалася.

І справа зовсім не в тому, що подруга не має права закохуватись. Нехай кладе око на кого хоче, будь-якого чоловіка, що упадав за нею, а їх не мало, дівчина знала це не з чуток. Але на Стаса? Ні, бути цього не може. Він ще занадто молодий для неї. Дурний. Йому б зараз тільки сексом займатися, і вже явно не з подругою. Чомусь думка, що Машка може серйозно подумати про відносини зі Стасом їй не подобалася. Адже це він. Той юний хлопець, який проводжав її додому і купував час від часу морозиво або солодку вату. До його матері вона ставилася з повагою, і прийняти, що він вже зовсім інша людина, дівчина ніяк не могла.

- Закохалася? - дзвінко розсміялася подруга. - Ти ж знаєш, що ці всі дурниці не для мене. Ні, не закохалася. - Машка встала, збираючи чашки і блюдця, і відправила їх в посудомийну машину. - Але чорт, що він зі мною творив! Навіть п'яний! Ти собі не уявляєш!

- О Боже, не розповідай мені про це. - Настя прикрила очі рукою, відмовляючись вірити, що мова йде про Стаса.

- Це ще чому? - обурилася подруга, явно маючи намір в фарбах описати минулу ніч.

- Не треба. Це ніби слухати про інцест, чесне слово.
- Ну ти дурна. Який інцест? Йому двадцять один рік. Навіть не вісімнадцять, - покрутивши біля скроні, дівчина вирушила в кімнату переодягатися.

Кава - це звичайно добре, але от в салон вони вже запізнилися. Хоча, Борюсік, якщо йому привезти яку-небудь дрібничку, легко пробачить їх за цю помилку.