Налаштування
Розмір шрифту:
Інтервал:
Колір
тексту:
фону:
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація

 

 

Зореслава замислено перебирала потерті від часу клавіші старовинного сімейного роялю. Вона награвала відому пісеньку “Imagine Dragons — Birds”

Вибір пісні був випадковий, вона в пам'яті виникла спонтанно.  Однак це не означало, що гурт був не одним з її улюблених.

Відома мелодією, дівчина заспівала із заплющеними очима куплет пісні:

 

 

                             Коли місяць дивиться вниз

                            Сяє світло на твою землю

                           Я підлітаю, щоб ти побачив

                           Що відкинута тінь - це я.

 

Її голос звучав, наче гірські струмочки, та буйний вітер. Він був гарно поставлений на український народний манір, бо на це пішли роки навчання. Грудний, що переходить в розчеплення, додаючи до чистого вокалу немузичний шум, хрип. Приправлені йодлем наспіви альпійських горян, рулади, стрибки на широкі інтервали, переходи від грудного низького регістра голосу до високого фальцету. А також мелізмами характерних українському фолку, додаючи міфічних нот  роковому співу дівчини. 

Вона уявила себе на сцені, у вишиванці та шкіряній спідниці, у високих чоботях. Її світло-русяве волосся блищало у світлі софітів. Навколо грали електрогітари, цимбали, скрипки та сопілка. Зореслава співала від душі, пропускаючи кожен рядок через себе. Враз музика затихає, і звучить лише її голос, зал зачарований.

 Але потім сталось те, що надовго змусило її замовчати.

Світло погасло, а зал наповнився криками.

Наче в горор фільмі…

Вони щось бачили,  щось відчули, тому були нажахані.

 

 Вона розплющила очі, клавіші затихли…

— Я більше не можу, не можу так, — заридала дівчина, опустивши голову на клавіші, ховаючи свої страхи в глибині душі.

Колись вона співала на великій сцені, але ті часи в минулому. За неї давно забули, тепер вона невідома дівчина з провінційного містечка.

Зора закрила фортепіано й почала ходити по кімнаті, поки на очі не потрапила листівка, яку їй кілька днів тому вручили на тротуарі. Зазвичай то були реклами нових магазинів, товарів, кав'ярень тощо.

Але ця листівка була іншою.

 

“ Запрошуємо вас взяти участь у місцевому пісенному конкурсі Сайт для запису та адреса проведення, телефони

 

Всі дані. Здавалось, це був її шанс до повернення, але страх не полишав дівчинку:  записуватись чи ні?

 

×

Вітаємо,🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь зараз та отримайте 10% знижки на першу куплену книгу!