Налаштування
Розмір шрифту:
Інтервал:
Колір
тексту:
фону:
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
Нідейла Нельте
Бажання дракона

Піднявшись з ліжка, я сунувся було до вікна. Але шум та крики, що долинали звідти, не викликали жодного бажання виглядати.

Тож спочатку вирішив провести ранкові процедури.

У вікно визирнув пізніше, витираючи рушником. Ще без сорочки, але вже в штанах, тож усе культурно.

Воно виходило на широку вулицю, наприкінці якої виднілася багатолюдна площа.

Вночі, коли попутна повозка довезла нас сюди, я не встиг до пуття роздивитися місто. Назва теж нічого мені не сказала – але схоже, воно було побільше того, в якому знайшла притулок купа гномів.

– Це він?! – заволала якась дівчина, тицьнувши пальцем у мій бік.

– Оу! Який торс!

– Прес! Прес! – підхопили інші.

Я одразу зачинив вікно та штори. Це ще що таке?

Може, вони на когось іншого показували?

Ззаду з'явився дух. Сміючись, він тримався за опуклий животик під синім каптаном:

– Раджу тікати!

– Чому? – нахмурився я.

– Дивись! – він кивнув на вікно.

Я обережно висунув носа на вулицю. Натовп дівчат мчав до нашої таверни.

– Що Джонні влаштувала? – важко зиркнув я на духа. Сумнівів, що тут причетна моя супутниця, не виникло.

– Виконує свій обов'язок! – дух ніяк не міг угамуватися.

– Який? – я от анітрохи не поділяв його веселощів.

– Подружній, – дух перейшов на зовсім непристойний іржач.

Внизу пролунав гул і тупіт. Мабуть, дівчата проривалися на мій поверх.

Швидко накинув сорочку, піджак, окинув кімнату поглядом, чи нічого не залишив, і обережно поліз у друге вікно. Що виходило на іншу вулицю. Де натовпу здичавілих дівчат поки не спостерігалося.

– Ух, скільки вправності! Мабуть, не один раз так збігав! – хрюкав почервонілий від сміху дух, пролітаючи крізь стіну.

Зависнув, паршивець, прямо за моєю спиною і коментував кожен рух!

– Просто стежу за своєю фізичною формою, – кинув я на нього невдоволений погляд, переповзаючи виноградною лозою за кут і зістрибуючи на дорогу провулка.

– Ага, все місто вже знає про твій чудовий прес! – пішов на нове коло реготу дух.

Чим вони таким займалися з ранку?

Я обережно рушив на другий кінець провулка, щоб вирулити на сусідню вулицю. Звідусіль лунали гучні жіночі крики. І тупіт підборів об каміння. Здається, після сьогоднішнього дня цей звук викликатиме у мене нервовий тик.

Тихо визирнув з-за повороту. Дами в сукнях, біжучі, мене не помічали, слава дракону.

Зате я помітив щось цікаве. Величезну червону вивіску, що сяяла на всю вулицю магічними переливами:

«Шукаємо обрану. Підходь до головної площі. Обраною може стати будь-хто з вас. Досвід, робота, освіта, вік не важливі».

– Що означає не важливі? – вирвалося перше і, по суті, не найголовніше.

Збоку від мене знову корячився від сміху дух.

– Як Джонні взагалі змогла це все організувати? – запитань у голові зібралося більше, ніж відповідей.

– О, це було неперевершено!

– Ти явно щось передсмакуєш, – похмуро зиркнув я на нього.

Збив прицільним фаєрболом – ого, я і так вмію! – плакат і пішов у бік площі.

Ну як, пішов. Почав пробиратися нетрями і темними провулками, бо погляди, якими мене оглядали перехожі, особливо дівчата, мені ой як не подобалися.

– Кишені перевір, – з передсмаком натякнув дух.

Я ляснув себе по кишені, і одразу ж усвідомив.

Гаманець. Паршивка стягла так старанно мною приховану фінансову подушку. Єдину, між іншим!

Забрала усі гроші! От же ж. Сподіваюся, не спустить на якусь хрінь.

Або цей плакат... А на сусідніх вулицях такі самі?!

– Вона мені мститься за зменшення, так? – без особливої надії спитав у духа.

Відповів тихий смішок.

– А ще казав, що шляхетний дух.

– І чим я тобі не шляхетний? – одразу надувся напіврослик.

– Тим, що благородні так не гигочуть над нещастям інших.

– І де ж тут нещастя?

– А нащо мені обрана? Раптом і справді знайде.

– А хіба не це умова зняття закляття? – здивувався дух.

– Це можливість насолоджуватися життям, поки перебуваєш у пошуку!

– Ти такий упевнений, що з істинною буде погано? – мені здалося, чи в голосі духа пролунали нотки співчуття?

– Не знаю, – чесно відповів. Не пам'ятаю чому, але впевнений, що ніякої істинної зустрічати я не хотів. Як і весілля.

У пам'яті одразу залунав зачіпливий сміх Джонні, коли вона перепила гном’ячої наливки. Тряхнув головою, відганяючи зайві думки.

Зараз треба зрозуміти, що за галас затіяла моя компаньйонка і як з нього вилізти.

До головної площі я добрався швидко – вона знаходилася саме тут за рогом. Усі найближчі вулиці вели до неї, тож заблукати навіть тролю було б складно.

Джонні! Вийшовши на площу, я мало не застогнав. Дівчисько зуміло зняти невелику сцену – точно за залишок моїх заощаджень! І тепер промовляла з неї в посилений магією кристал:

– Підтягуємося, живіше-живіше! Нам треба знайти обрану, будь-кому з вас може повезти!

Це що за відбір наречених такий?!

Не вирулюючи з провулка, я рушив до сцени обхідними шляхами. Щоб зайти ззаду, з-за лаштунків.

Куліси були дрібні і злегка подерті, прикриті магією, зате весь натовп жадаючих дів залишився з іншого боку.

– Джонні! – шикнув я.

– Збираємось, збираємось! – радісно змахнувши руками, крикнула дівчина у кристал-підсилювач. – Наречений скоро буде тут!

– Джонні! – я намагався шепнути трохи голосніше, гарчання прорвалося якось само собою.

Продовжуючи усміхнено скалитися, Джонні бочком присунулася до куліс.

– Починаємо за п'ять хвилин! – крикнула радісно і пірнула до мене.

– Ти що влаштувала? – вхопивши за зап'ястя, я стягнув її з драбинки вниз, на землю.

– Істинну тобі шукаю, що ж іще? Хіба ти не для того в місто перебрався?

Бійкий погляд чесно-чесних зелених очей... І навіть вилаятися не виходить. Натомість хочеться схопити в оберемок і дати драпака. Подалі від божевілля.

Яке вона ж, між іншим, і влаштувала!

– Так, – почав я, але нас раптом перервав оклик:

– Рауро?!

Джонні сіпнулася, обернулася. Я теж глянув у той бік.

Друзі, на цю книгу ми теж плануємо відкрити пердплату і будемо дуже вдячні за вашу підтримку! Як і обіцяли, всі, хто залишили коментар під цією книгою, зможуть обрати промик на одну з наших книг. Зараз на буктонс їх всього три: “Бажання дракона”, “Одруження наосліп”, “Віддай свої крила”. До речі, залишивши коментар під іншими книгами, ви теж зможете виграти промокод.

Якщо ви залишали коментар і хочете отримати промокод, будь ласка, напішіть тут же в коментарях вашу пошту і яку книгу хотіли б прочитати безкоштовно. Сьогодні останній день акції!