Налаштування
Розмір шрифту:
Інтервал:
Колір
тексту:
фону:
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
Енжі Собран
Заміж? Не піду!

Зміст книги: 50 розділів

Спочатку:
Пролог
70 дн. тому
Розділ 1
123 дн. тому
Розділ 2
123 дн. тому
Розділ 3
98 дн. тому
Розділ 4
98 дн. тому
Розділ 5
98 дн. тому
Розділ 6
98 дн. тому
Розділ 7
98 дн. тому
Розділ 8
98 дн. тому
Розділ 9
98 дн. тому
Розділ 10
98 дн. тому
Розділ 11
98 дн. тому
Розділ 12
98 дн. тому
Розділ 13
98 дн. тому
Розділ 14
98 дн. тому
Розділ 15
98 дн. тому
Розділ 16
98 дн. тому
Розділ 17
98 дн. тому
Розділ 18
98 дн. тому
Розділ 19
98 дн. тому
Розділ 20
98 дн. тому
Розділ 21
70 дн. тому
Розділ 22
70 дн. тому
Розділ 23
70 дн. тому
Розділ 24
70 дн. тому
Розділ 25
69 дн. тому
Розділ 26
69 дн. тому
Розділ 27
69 дн. тому
Розділ 28
63 дн. тому
Розділ 29
60 дн. тому
Розділ 30
60 дн. тому
Розділ 31
60 дн. тому
Розділ 32
59 дн. тому
Розділ 33
59 дн. тому
Розділ 34
59 дн. тому
Розділ 35
59 дн. тому
Розділ 36
59 дн. тому
Розділ 37
59 дн. тому
Розділ 38
59 дн. тому
Розділ 39
59 дн. тому
Розділ 40
59 дн. тому
Розділ 41
59 дн. тому
Розділ 42
59 дн. тому
Розділ 43
59 дн. тому
Розділ 44
59 дн. тому
Розділ 45
59 дн. тому
Розділ 46
59 дн. тому
Розділ 47
59 дн. тому
Розділ 48
59 дн. тому
Розділ 49
59 дн. тому

Хлопець нав'язливою тінню слідував за мною. Лише в аудиторії трохи забарився, але почувши пару колючих смішків, розгублено завмер біля уподобаного мною столу.

– Сідай, чого вже там, – фиркнула я, прибираючи зі стільця свої речі.

Хлопець, злякано стискаючись від кожного гучного звуку, спішно впав на стілець.

– Я Фоксі… – почав було він, і замовчав, побачивши викладача, який стрімко увійшов до аудиторії.

Майже відразу повисла напружена тиша. 

Викладач, окинув нас усіх важким пильним поглядом, особливо затримавшись на нас з хлопчиною, клацнув пальцями і, не даючи нам часу на роздуми почав лекцію.

– Мене звуть магістр Деранал Кінелвін, – назвався викладач, як і куратор, ігноруючи приставку, що вказувала на його можливе місце в суспільстві. – Всі ви знаєте, що у магії особливо важлива концентрація. У багатьох з вас здібності вже прокинулися, але я бачу і тих, чия магія ще не ініційована.

Недоречні глузливі смішки, що почулися з останнього ряду, викликали подив та чергову зарубку «запитати у Ніка». Втім, зосереджений пронизливий погляд викладача, трохи вивернута в очікуванні чорна брова і смішки стихли.

 – Якщо комусь не цікаво, я не тримаю, – посміхнувся магістр. – Але, не склавши іспиту, жоден з вас не пройде підготовчий етап, – попередив він і, вже не звертаючи уваги на хлопців, продовжив: – Отже, концентрація. Може, хтось із вас розповість нам, що це таке і чим вона така важлива?

За спиною хтось підняв руку, викликаючи в мене стійке дежавю, я ніби повернулася до школи, і отримавши схвального кивка викладача взявся відповідати. Втім дзвінкий голос, що віщав, я не чула, буквально залипнувши на вивченні магістра.

Молодий, років тридцять не більше, хоча з віком тут все не так читаємо, як в нас. Високий, широкоплечий, з різкими правильними рисами обличчя, в яких проглядалася порода, він був красивий якоюсь хижою мужньою красою. Прямий рівний ніс, глибокі мигдалеподібні очі в пухнастому обрамленні густих чорних вій, вузькі вилиці... А ці чітко окреслені губи? Я готова була заприсягтися, що варто йому посміхнутися і на щоках з'являться ямочки. Чоловік був настільки привабливим, що хотілося підійти і зазирнути в його бездонні очі, аби з'ясувати якого вони кольору...

Похитала головою, дивуючись власним думкам та бажанням. Якщо тут всі магістри такі, то не дивно, що дівчат не приймають. Вони ж тільки й будуть що милуватися.

Хтось торкнув мене за рукав, і я перевела погляд на притихлого поруч хлопчину. Погляд зачепився за доглянуті пальці з безбарвним манікюром, відмітив трохи манірні рухи, тонкі зап'ястя... Так, важко йому доведеться в академії. Надто сильно проглядається жіночість. Цікаво, він сам це усвідомлює? Он як на магістра втупився з трохи відкритим ротом і захопленим поглядом...

І що мені з ним робити? Цього я теж врятувала. Нехай і не від смерті, але судячи з усього скоро ситуація погіршиться. Не знаю, як в самій академії, але на підготовчому курсі всі ці принци нагадували зграйку оскаженілих мажорів впевнених у своїй безкарності. А що робить зграя, коли знаходить жертву?

Немов відчувши, що я відволіклася, викладач грізно подивився на мене. Запитально підняла брову, ретельно прислухаючись до слів.

– Повторіть, що я сказав, адепт....

– Номер п'ять, магістр, – підказала я, моментально підскакуючи зі стільця і затягуючи тим самим час. – Концентрація – це особлива зосередженість на досягненні мети, – промовила чітко, здивувавшись словам, що самі собою спливли в голові голосом магістра.

– Що ж здатність до ментальної магії у вас однозначно є, адепт п'ять, – хмикнув викладач, – але вголос я говорив не це, тому на наступне заняття ви мені підготуєте доповідь про різницю між концентрацією та спостереженням, – і в інтонації, з якою він вимовив останні два слова, мені почулася  прихована насмішка.

Магістр вже відвернувся від мене і як ні в чому небувало продовжив свою лекцію. 

На стілець вмостилася повністю спантеличена. Але думати про слова, що в'їлися в підкірку мозку, не стала. Відклала на потім, повністю зосередившись на лекції.