Налаштування
Розмір шрифту:
Інтервал:
Колір
тексту:
фону:
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
Енжі Собран
Заміж? Не піду!

Зміст книги: 50 розділів

Спочатку:
Пролог
70 дн. тому
Розділ 1
123 дн. тому
Розділ 2
123 дн. тому
Розділ 3
98 дн. тому
Розділ 4
98 дн. тому
Розділ 5
98 дн. тому
Розділ 6
98 дн. тому
Розділ 7
98 дн. тому
Розділ 8
98 дн. тому
Розділ 9
98 дн. тому
Розділ 10
98 дн. тому
Розділ 11
98 дн. тому
Розділ 12
98 дн. тому
Розділ 13
98 дн. тому
Розділ 14
98 дн. тому
Розділ 15
98 дн. тому
Розділ 16
98 дн. тому
Розділ 17
98 дн. тому
Розділ 18
98 дн. тому
Розділ 19
98 дн. тому
Розділ 20
98 дн. тому
Розділ 21
70 дн. тому
Розділ 22
70 дн. тому
Розділ 23
70 дн. тому
Розділ 24
70 дн. тому
Розділ 25
69 дн. тому
Розділ 26
69 дн. тому
Розділ 27
69 дн. тому
Розділ 28
63 дн. тому
Розділ 29
60 дн. тому
Розділ 30
60 дн. тому
Розділ 31
60 дн. тому
Розділ 32
59 дн. тому
Розділ 33
59 дн. тому
Розділ 34
59 дн. тому
Розділ 35
59 дн. тому
Розділ 36
59 дн. тому
Розділ 37
59 дн. тому
Розділ 38
59 дн. тому
Розділ 39
59 дн. тому
Розділ 40
59 дн. тому
Розділ 41
59 дн. тому
Розділ 42
59 дн. тому
Розділ 43
59 дн. тому
Розділ 44
59 дн. тому
Розділ 45
59 дн. тому
Розділ 46
59 дн. тому
Розділ 47
59 дн. тому
Розділ 48
59 дн. тому
Розділ 49
59 дн. тому

Дівчину, що завітала до мене, звали Сарою.  І попри всі мої сперечання, вона витратила цілу годину на те, щоб зробити мене гідною великої честі бути присутньою на сніданку з його величністю імператором. Я ж поки вона вертіла мене, як ляльку, надягаючи громіздку сукню, розпитувала про палац, країну, імператора та ті дрібниці, поцікавитися якими могла, не видаючи з себе іншосвітянку.

Нічого особливого дізнатися не вдалося. На всі мої запитання про імператора та палац дівчина зневажливо фиркала, і я обережно стала випитувати загальну інформацію. 

А коли Сара мене залишила і завітав Трей, щоб відвести на сніданок, питаннями я засипала  його. 

Таким чином вдалося з'ясувати, що я опинилась на Норії, на західному материку Цефлай, в імперії Маркон, а саме в її столиці Лактум. Імператора і за сумісництвом діда звуть Салазар арх СКсайдемантл і він знов вернув собі корону після трагічних подій минулого.  

Двадцять років тому за кілька днів до нашого народження імператором був наш дядько Раеттіат арх СКсайдемантл. Батько ж був п'ятим у черзі на престол, бо у його старшого брата Раета на той момент було вже двоє малолітніх синів: Ретрелек і Кіір, а середній брат Аркілун лише збирався одружитися. Наш батько, Джартейнрін, був третім сином і жив не в палаці, а у віддаленому замку. Що врешті-решт і зберегло життя нам та мамі. 

Події, що змінили життя імперії, відбулися під час весілля середнього брата Аркілуна. Прямо посеред святкування порталами, з яких висипали чудовиська, розверзлися небеса. Стримати такий напад магам не вдалось. До вечора дожило лише кілька з них, а все на що вони виявились здатні – це накласти на столицю захисний купол і не допустити виходу монстрів. Коли ж вранці в столицю увійшло підкріплення, нікого живих в місті вже не було.  Як і мертвих. Мешканці розчинилися, немов ніколи й не існували. 

Наша мати, принцеса Асгеріс, на весілля не потрапила дивом. Важка поїздка мала наслідки – з ранку в принцеси стало тягнути живіт. Тож мама залишилась в невеличкому будинку на околицях міста. І, хоча батько не бажав покидати кохану, принцеса наполягла на його присутності на весіллі. За що потім постійно корила себе. 

Коли загримали литаври й стало зрозуміло, що в палаці щось сталося, Грем, вірний друг батька, в першу чергу вирішив рятувати Асгеріс і вивіз її з замку, перевдягнувши служницею. Ледве вони опинились у відносній безпеці за міськими стінами, мати відправила охоронців на чолі з Гремом на пошуки батька, а сама залишилася чекати їх повернення з кучером та служницею в таємному будиночку посеред лісу. Але до ранку чоловіки так і не повернулися, і мама вирішила повернутися у родовий замок.

Вже майже діставшись до замку, відчули запах гару. Кучер відправився на розвідку, а подальші події перетворилися на кошмар. Воїни нового імператора, що проїжджали повз, помітивши двох служниць у кареті, влаштували на них полювання. І тільки те, що почалася сніжна буря, і мати при надії здалася легкою здобиччю, вберегло нас трьох. Тому що зимовий ліс, підкоряючись ельфійській магії, сховав принцесу під кроною похмурих сосен.

Пара днів блукань у сніговій хуртовині, і посеред лісу та снігу народилися ми. Коли вимотана пологами Асгеріс прокинулася, на плащі в спеціальній виїмці укритий сніговим заметом безтурботно сопів носом первісток. Молодшу дитину, як і будь-які сліди, що могли б пояснити, де вона поділася, знайти не вдалось. 

Кілька днів Асгеріс, не втрачаючи надії, шукала мене. Ні голод, ні холод не могли змусити її покинути ліс, поки не постало питання: чиє життя важливіше – живого сина чи загубленої доньки? Тільки тоді мама вирішила врятувати хоча б сина. 

На знесилену і ледь живу принцесу наштовхнулася травниця. Саме добра старенька виходила і ельфійку, і новонароджене немовля.

У травниці мама з Треєм прожила майже чотири роки, поки бабуся не вмерла. Поховавши знахарку та не сподіваючись більше відшукати доньку, мати оселилася в найближчому місті та влаштувалася на роботу прачкою. Ким і пропрацювала, доки їх не знайшов дід, який розібрався з заколотом та стратив нового імператора. Тільки розібратися, що сталося на весіллі й куди поділися живі та мертві мешканці столиці, і досі не вдалося.

На моє запитання, чому діда не було на весіллі, Сара пояснила, що під час  подорожі в імператора несподівано зламався портал, і він тільки дивом уникнув смерті, опинившись в невідомих землях. Шлях додому зайняв кілька років, а коли добрався і все дізнався, дід почав діяти – карати винних за смерть близьких. Повернувши доступ до палацу, імператор активував родовий артефакт, завдяки якому і відшукав Трея. І який так і не вимкнув, сподіваючись, що ще хтось з великої родини міг вижити. 

– А чому артефакт не знайшов мене? – запитала я вже спускаючись з Треєм сходами.

– А й справді! – ляснув себе по лобі мій старший брат. – Потрібно обговорити це з дідом і магами. Але думаю, це пояснюється тим, що твої магічні здібності були неактивні, перебували в сплячому режимі.

– Але якщо так, то десь у кришталевих трунах цілком можуть спати всі наші родичі, – припустила я, згадуючи казку про сплячу царівну.

Трей хотів щось відповісти, але лакей послужливо відчинив перед нами двері, пропускаючи нас в малу їдальню, в центрі якої був сервірований стіл осіб на тридцять.

– Наслідний принц Трейніксер арх СКайдемантл, – гучно оголосив лакей. 

А я смикнула брата за рукав і попередила подумки:

«Я не твоя сестра. Довірся. Потім розповім», – ще й супроводила благальним поглядом. 

Трей щось зашепотів лакею, а я встигла подякувати місцевим звичкам і їх довжелезним зубодробильні імена, коли почула нову версію свого:

– Ізьябеліндора арх Фетисов, – гордо сповістив всіх лакей.

Грізно блиснула очима на проказу брата, подумки малюючи шибеницю і відриваючи йому руки-ноги. Почула такий же уявний сміх у відповідь, і рішуче вдихнувши повні груди повітря, зробила крок вперед.