Анддендаар дес ерг Джанлуси

Так, що ж їй все кортить! Зла не вистачає на цю красуню. Цілий день Анд тінню слідував за нею, і зрозуміти не міг, куди її несе. Йому б розібратися швидше, покликати Смерка та відправитися з тим, що вдалося дізнатися, до Трея, а він змушений пильнувати якесь дівчисько. 

А вона ще йде так шумно та розслаблено, ніби спеціально привертає увагу всіх хижаків в окрузі. Вже пів години за ними повзе рарш*, вранці ледве не напала зграйка кордуків** (добре хоч Смерк, невдоволено рикнувши, вирішив за ними поганятися), а вночі мало не з'їли косоголі***. І вбивати ж нікого не можна – священний ліс як-не-як. Навіть Смерк підпорядковується завітам Предтечі.

Покарання з неба, а не дівчисько. 

Коли Анд тільки побачив її вранці та спантеличений боргом життя зробив їй пропозицію, він і гадки не мав, що вже до вечора цей самий борг життя поверне. Але ж бути зобов'язаним життям жінці – це така морока. Той же легендарний Термір цей самий борг життя сім років намагався віддати, потім змирився з неминучим і став четвертим чоловіком орчанки, і навіть за наступні сто років можливості повернути борг не знайшлося. Так і живе, слідуючи тінню за тією, що врятувала його. 

І нічого не пред'явиш. Спростувати борг не можливо. Відійти далеко від того, кому завинив, магія не дає. Та навіть коханку завести не вийде. Не дарма досі ходили побрехеньки про Терміра і то, як він силу волі тренував стриманістю. 

Ось і користуються цим спритні дівиці. А що? Одного разу врятувала і чоловіка-раба на все життя отримала. І хай він сам імператор, а поки борг не поверне, магія відійти від неї не дозволить. Добре хоч такі випадки траплялися не часто.

І ось треба ж! Йому не пощастило. Та ще хто? Звичайна напівкровка. Це потім він розгледів, яка вона красуня, а коли побачив, як вона магічить, навіть не вимовляючи заклинання, зрозумів, що йому неймовірно пощастило. Маг, красуня, ще й з домішкою ельфійської крові, що беззаперечно свідчить про пращурів з високих родів. Такій нареченій він і сам би позаздрив.

Анд придивився до дівчини, намагаючись зрозуміти на кого, з тих кількох родин, що одружувалися з ельфами, вона схожа, але, як на зло, пригадати не міг. Хоча і миготіло, щось в її посмішці швидкоплинно знайоме, але що саме вхопити, ніяк не виходило. Гаразд, прибуде до палацу, перегляне книгу народжень вищих та відшукає до кого йти свататися. А там батьки точно приструнять красуню. Вже не дівчинка, щоб так в дівках засиджуватися.

Побачивши Кінкасат, здивувався. Місто з'являлося раз на сім років, і побачити його вважалося майже неможливим, а тут немов чекає, запрошує гостинно відчиненими воротами.

Потрібно буде доповісти Трею. Колись давно вони втрьох мріяли дослідити примарне місто і майже три місяці сторожили, очікуючи його появи. Але місто з'явилося всього на одну ніч, впустило одного чоловіка і відразу ж зникло. Вони лише розчаровано видихнули, так і не розгадавши найбільшу загадку Маркона.

Тоді, сім років тому, їх зовсім не лякала можливість зникнути назавжди, а зараз він не наважився. І дівчину спробував утримати. Тільки ніякі вмовляння на неї не діяли. Його вона чомусь і слухати не хотіла та дивилася так презирливо, ніби він, убогий жебрак, що посмів заплямувати її сукню брудними руками.

Ну так, погарячкував він тоді, коли вона просила відвернутися. Так і отримав же. Так що досі кожен крок відгукується болем. Зате розгледів, яка вона знатна красуня і тепер докладе всіх зусиль, щоб вона стала його.

Побачивши Зейна і Трея, здивувався, навіть злегка розчулився. Невже друзі турбуються так сильно, що прилетіли його шукати? Хитромудро представив друзів та дівчину один одному і мало не розтерзав принца, коли його Іббі повисла у того на шиї.

Спочатку Зейн її хапає в обійми й робить їй пропозицію, а тепер і Трей туди ж.

– Здається, ви вже знайомі, – не втримавшись, скептично хмикнув Анд, спостерігаючи, як обережно друг притискає до себе тендітне тіло.

– Знайомі, – підтвердив принц. – Більш того, Бель моя гостя та під моїм захистом, – додав він і виразно подивився на друзів.

Ті лише переглянулись та, так нічого і не зрозумівши, злагоджено кивнули.

– Тоді повертаємося, – додав Трей, трохи відсторонюючись від дівчини.

– Нік, мені потрібно туди, – кивнула головою на Кінкасат дівчина.

Кілька хвилин вони стріляли один в одного очима, немов перемовляючись без слів, а потім принц кивнув:

– Гаразд, йдемо. І називай мене, будь ласка, Трей.

– Не Ваша Високість? – кокетливо кліпнувши очима, спитала, хитро посміхнувшись, дівчина.

– Трея буде достатньо, – скривися принц і подивився  докірливо. 

– Як скажете, Ваша Високість, – опустила очі додолу, корчачи з себе скромницю – ні дати, ні взяти дебютантка на першому балу, – тоді ви мене називайте Іббі.

– Домовилися, – розсміявся Трей і, підхопивши її під лікоть, повів в сторону міста. – Зачекайте нас тут. 

Іббі теж розсміялася і її дзвінкий сміх пролунав чарівним дзвіночком.

Переглянувшись з Зейном, пішли за парочкою.

– Не знаєш, хто вона? – запитав у нього друг, не відводячи очей від обтягнутих тканиною сідниць дівчини.

Похитав головою. І хто тільки їй дозволив надіти чоловічі штани? Стане його дружиною, буде носити тільки закриті сукні. Свій скарб він ховатиме від усіх.

*  Рарш – величезні 10-15 метрів змії з двома маленькими п'ятипалими передніми лапами, вага 200 -250 кг

** Кордук – хижі котячі, схожі на наших рисей, але значно більше - 1,5-2 м. у холці, вага 75-90 кг.

*** Косоголі – шаблезубі ведмеді, довжина тіла 2-2,5 м, вага 400-450 кг.