Налаштування
Розмір шрифту:
Інтервал:
Колір
тексту:
фону:
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
Анна Мінаєва
Перша таємниця академії Гріскор

Зміст книги: 23 розділів

Спочатку:
Розділ 1: Табіта Ваєрс
739423 дн. тому
Розділ 2: Мілред ван Темпф
739423 дн. тому
Розділ 3: Гвін Умільтен
739423 дн. тому
Розділ 4: Табіта Ваєрс
739423 дн. тому
Розділ 5: Мілред ван Темпф
739423 дн. тому
Розділ 6: Табіта Ваєрс
739423 дн. тому
Розділ 7: Найджел Харві
739423 дн. тому
Розділ 8: Гвін Умільтен
739423 дн. тому
Розділ 9: Табіта Ваєрс
739423 дн. тому
Розділ 10: Карвін
739423 дн. тому
Розділ 11: Мілред ван Темпф
739423 дн. тому
Розділ 12: Найджел Харві
739423 дн. тому
Розділ 13: Табіта Ваєрс
739423 дн. тому
Розділ 14: Гвін Умільтен
739423 дн. тому
Розділ 15: Найджел Харві
739423 дн. тому
Розділ 16: Мілред ван Темпф
739423 дн. тому
Розділ 17: Табіта Ваєрс
739423 дн. тому
Розділ 18: Гвін Умільтен
739423 дн. тому
Розділ 19: Мілред ван Темпф
739423 дн. тому
Розділ 20: Табіта Ваєрс
739423 дн. тому
Розділ 21: Найджел Харві
739423 дн. тому
Розділ 22: ?
739423 дн. тому
Епілог: Найджел Харві
739423 дн. тому

Шукачі не спали. Ноа гортав зошит і робив у ньому якісь нотатки, Джейкоб стояв біля вікна й беземоційним поглядом спостерігав за студентами, які з’являлися на вулиці.

А Найджел просто чекав. Артефакт на лівій руці дратував, він міг зняти його прямо зараз, але не поспішав.

Стукіт у двері миттєво зруйнував атмосферу спокою. Трійця напружилася й повернулася до дверей.

— Усі тут? – другого стуку не було, відвідувач сам відкрив і зайшов.

— Тут, — відповів Найджел, зустрівшись поглядом з капітаном варти. — Які новини?

— Їх не так багато, — похмуро зауважив чоловік. — Карвін Олт мертвий.

— Що?! – ахнув Ноа, а Найджел лише сіпнувся від цієї новини, наче від ляпаса.

— Мертвий, — повторив капітан варти. — Один зі слідчих знайшов демонічні сліди поруч.

— Це вже не новина, — Найджел зійшов зі свого місця й зупинився біля столу, заваленого паперами й нотатками. — Цей демон з’явився занадто пізно. Або мене не про все поінформували?

Шукач різко обернувся до капітана варти й глянув на нього оцінюючим поглядом. Відповіді, звісно, ​​не дочекався. А потім хмикнув і скривився.

— Припустимо. Що ми маємо? Основного підозрюваного вбито. Вбито викликаним демоном. Але демони не нападають на тих, хто їх викликав... Майже ніколи.

— Тож ми помилилися, — протягнув Джейкоб, зупиняючись біля нього. — Некромантією зацікавився ще хтось. А Карвіна майстерно підставили.

— А може це ми так майстерно повірили у нього, — пирхнув Ноа. — Але хто поглинав елементери? Адже все збігалося через те, що він менталіст.

Шукач осікся і злякано зиркнув на Найджела.

— Схоже на це, — повільно промовив син графа Харві.

Але відповів він не на сказану фразу. А на той переляк, що був написаний на обличчі друга.

Вони справді помилилися. І тільки зараз зрозуміли, хто стоїть за тим, що відбувається.

— Ректор, — на видиху озвучив Джейкоб. І сів на ліжко.

Вони не були готові до цього. Одна справа, коли орден виступає проти якогось нахаби, який починає відчувати себе великим чарівником. І зовсім інше, коли їм доводиться протистояти справді великому чарівнику.

Тільки вищі сили знали, скільки влади мав ректор до обрядів некромантії. І скільки він зміг увібрати після.

— Що нам тепер робити? — Ноа похитав головою, ніби відганяючи погані думки. — Треба повідомити голову...

— А якщо ми знову помилилися? — різко звернувся Найджел до мовчазного капітана варти. — Крім того, у нас не залишилося часу. Слідчі нарешті почали щось робити.

Найстарший із Шукачів опустив погляд і примружився.

— Що? — Найджел вже зрозумів, що той щось замислив. — Що ти будеш робити?

— Мені здається, що я можу змусити слідчих повірити, що ректор вдався до ритуалів некромантії. Але без дозволу голови...

— У нас немає часу, — повторив Найджел Харві. 

— Розумію, — кивнув чоловік. — Тоді я все зроблю.

Капітан гвардії поспішно вийшов зі студентської кімнати.

— Якщо ми помилилися.., — різко зупинився Ноа і скоса глянув на своїх друзів.

Він не потрудився закінчити. Але всі повинні були зрозуміти, що він мав на увазі.

Адже якщо вони ще раз помиляться, їм буде наказано покинути академію Гріскор. Та жоден з них не хотів цього. Все ж навчання коштом ордена — це розкіш, яку вони собі просто не могли дозволити.

Найджел відійшов до вікна і підтис губи.

Забагато чого пішло не за планом. І він навіть не міг пояснити більшу частину того, що сталося. А коли справа дійшла до Табіти...

 

***

 

Браслети-артефакти закрилися на їхніх руках лише мить тому. І ось четверо студентів йшли до гуртожитку під конвоєм двох слідчих. Гвін мовчала, стискала кулаки й кидала відверто ворожі погляди на одного з людей імператора. Мілред йшла поруч, ледве пересуваючи ноги. Вона дивилася вниз і теж не мовчала.

Але Найджелу не терпілося поговорити з Табітою.

Надто багато змінилося за цю ніч. І було ще дещо, про що вони мали зараз поговорити.

Хлопець схопив дівчину за руку і ледь помітно потягнув до себе. Першокурсниця здивовано звела брови й трохи пригальмувала.

Слідчі навіть не помітили цього.

— Що ти зробила? — запитав Найджел одними губами.

Він досі не розумів, як якась першокурсниця могла допомогти створенню складного артефакту. Допомогти йому, навіть не знаючи, що він робить.

— Я не розумію, про що ти, — так само тихо відповіла студентка Ваєрс.

— Хіба? — посміхнувся Найджел. — Ти допомогла мені з големом. Як?

— Хіба я мушу щось тобі пояснювати? — награно здивувалася дівчина, мазнувши поглядом по Шукачеві. — У відповідь я на таке навіть не розраховую ж.

— Я сказав тобі навіть більше, ніж міг.

— Але твоя історія стосувалася лише некроманта, — сказала вона ще тихіше, слова майже потонули в шумі вітру. — Про капітана варти я чомусь дізналася випадково. І де гарантії, що все це?

— Табіто, я хочу зрозуміти, звідки ти щось знаєш про такі чари, — продовжував наполягати Найджел.

Він все ще був вражений, як легко дівчина змогла вдосконалити його артефакт. Як швидко розібралася з плетінням. Як передала йому енергію.

Все це не було вміннями першокурсниці. І це ставало цікавим.

— Я не повинна нічого тобі пояснювати, — кинула вона, потираючи змерзлі долоні.

— Нещодавно в тебе були проблеми з навчанням, Ваєрс.

— Я вчуся на відмінно! — огризнулася вона й сердито зиркнула на Шукача.

«І яка ж в тебе таємниця, Табіто?» — подумав Найджел, сам не помітивши того, що зацікавився дівчиною.

А коли помітив, тільки роздратовано похитав головою. Адже все це не мало жодного відношення до того, що відбувається навколо. Були питання й важливіші, які він мав поставити Табіті. І на них він має отримати відповіді зараз.

Все інше почекає.

— Що ти їм скажеш?

Першокурсниця кинула невдоволений погляд у бік Шукача, і відповіла на питання питанням:

— А що їм не варто казати?

— Все, — коротко обізвався Найджел. — Але ж ти не зможеш приховати все.

— Ти знову мене недооцінюєш, — зауважила дівчина, і третьокурсник несподівано з нею погодився.

Табіта прискорилася і наздогнала подруг. А Шукач дав собі обіцянку, що ще розгадає її таємницю. Тому що це його справді зацікавило.

 

***

 

Найджел Харві відкинув спогади, як використану хустку. Ці думки про Табіта Ваєрс його зараз тільки відвертали його увагу.

Потрібно було зібратися та підготуватися до можливих ускладнень.

Та тільки Найджел Харві не очікував, що труднощі почнуться набагато раніше. І розпочнуться вони з вибуху на території академії Гріскор.

Вибуху у будівлі, де засідали імперські слідчі.