- Е ні, так не піде! Я на ноги піднятися не можу. Тому роби що хочеш, але я на тебе не полізу, я ногами рухати не можу! - вовк підійшов до мене, штовхав мене своєю мордою, але я на його такі дії лише ще більше знахабніла. Лягла на спину, розляглася зіркою.

- Сам винен! - фиркнула я на нього і відвернулася. Хвилин за п'ять, з'явився Ендер в образі людини. Позбирав речі, мій рюкзачок і торбинку дав мені в руки, а мене ж підняв і взяв на руки.

Мовчки пішов через ліс.

- Я б ішла сама, якби ти зупинився, коли я просила! - вирішила зайняти себе розмовою.

- Я не міг тим більше коли відчував твоє взаємне бажання, ти мене так само хотіла! - серйозно глянув він на мене.

- Ти й це відчуваєш, чи ти просто висновок такий зробив, бо я не пручалася?

- Відчував, я тебе дуже добре відчуваю, особливо зараз, коли ми стали ще ближчими. Свята праматір, - Ендер на секунду заплющив очі й нахилився до моєї шиї, зробив вдих і важко ковтнув, - дай мені сили пережити цей період! - звернувся він до когось, втупившись у небо.

- Який такий період? - тут же знайшлася я.

- Поки ти не понесеш від мене, мене буде страшенно до тебе тягнути, моє тілесне бажання буде до тебе надто сильним, і тобі пощастило, що я Альфа, інакше ми б із тобою після сьогоднішньої ночі не зрушили б із місця, доки б я не відчув, що в тобі зародилося життя.

- Ти завжди такий збочений? Чи це тільки коли ви пару свою знаходите? - не обирала я слів, Ендер злісно підняв брови та мигцем глянув на мене, а я чекала відповіді.

- Я вже казав, ви люди дуже слабкий народ. Проста людська жінка не здатна повною мірою відчути пристрасть вовка. Наші вовчиці витриваліші за вас у кілька разів. А під час їхніх кривавих місяців вони взагалі ненаситні... Така наша природа, - спокійно відповів він, дивлячись на дорогу. Криваві місяці, це місячні?

Такі собі новини, поки що нічого, крім їхнього сексуального життя я не знаю.

- Розкажи про себе, про вас, що я маю знати? - Напевно, йому не дуже подобаються розмови, раз він такий серйозний.

- І що таке Альфа? Це ти типу найголовніший там?

- І найсильніший. А ще на мені велика відповідальність не тільки за мою зграю, а й за безпеку всього півострова. - вичерпно, однак.

- Чим займаються у вас жінки... вовчиці по-вашому?

- Багато чим, хто вчитель, хто лікар... у нас немає обмежень, жінка може стати ким хоче, якщо це дозволить її пара. - лікар… дивна назва для лікаря… мене роздирають сумніви…

- Ендер, а ти знаєш, що таке телефон, інтернет, телебачення? - насторожено я ставлю запитання

- Теле... що? Які слова то смішні, або я такого не знаю, або в нас такого немає, - серйозно подивився він на мене і далі втупився на дорогу.

Або та бабця затягла мене в якусь глушину, або в інший світ. Іншого пояснення я цьому знайти не можу. І це в сто разів гірше. Значить, так просто, я повернутися додому не зможу! У мене була надія, що коли ми доберемося до цивілізації, я зможу щось придумати і втекти від цього стурбованого, міфічного чоловіка, тепер же моя єдина надія на те, що я зможу знову побачити цю бабусю і переконати її повернути мене в мій світ назад.

- А ти знаєш ту бабусю, у якої ти мене забрав?

- І так, і ні. Вона щось на кшталт віщуні. Іноді з'являється і попереджає про небезпеку або говорить про те, що має незабаром статися. Про тебе, до речі, вона не говорила нічого…

- А її можна знайти? Мені потрібно з нею поговорити, - сказала я як є.

- Думаєш, вона тобі допоможе сховатися від мене? Даремно сподіваєшся на це, і навіть за великого бажання я б не зміг її знайти, ніхто б не зміг, вона сама з'являється, коли потрібне її втручання або повчання!

- Досить розмов, мене злить те, про що ти думаєш! - зло подивився він на мене і далі ми йшли мовчки.

Кілька разів ми зупинялися поїсти, і ближче до вечора ми вийшли до водоспаду. Ендер поставив мене на ноги, і я ледь не впала. Хоч сонце і майже сіло, але я все одно дуже хотіла нарешті вимитися.

Швиденько роздяглася і пірнула у воду. Не зовсім прохолодну, радше холодну, але бажання помитися було сильнішим. Навіть волосся намочила.

Вдягла один із нових комплектів білизни, що був у рюкзаку, чисті безрозмірні штани й таку саму футболку. Сама сіла грітися біля вогню.

Трохи зігрівшись, відійшла до води, запрати одяг, що був на мені. Поки цим займалася, Ендер теж помився.

Знову повернулася до вогню і здивувалася наколотій на палицю їжі, що зараз смажилася на вогні. Тушка якоїсь тварини. Мені було все одно, що це, бо їсти хотілося дуже.

Сиджу гріюся і дивлюся на Ендера, що став недалеко від багаття і спостерігав за мною. Ближче він не підходив, але навіть звідти я бачила, як чоловік був напружений. Дихання поважчало, і він різко відійшов назад, щось сталося з ним, він вигнувся назад, і за лічені секунди Ендер став вовком. Вовк завив і просився бігти в ліс.

Самого перетворення я не розгледіла, все відбулося так швидко та й темно було. Але ось, що з цим вовком сталося таке, я не зрозумію.

Минуло, напевно, добрих пів години, перш ніж до мене повернувся Ендер. Не кажучи ні слова, він підправив вогонь і сів позаду мене. Та так безсоромно, що я опинилася вважай у нього між ніг. Ендер обійняв мене і знову уткнувся мені в шию. Почалося його це не здорове обнюхування моєї шиї. Він довго вдихав мій запах, важко дихав і сильніше мене притискав, що я не витримала.

- Ендере, що відбувається з тобою? Ти поводишся ще дивніше, ніж поводився раніше!

- Твій запах! - коротко відповів він, і замовк. Ясно. Запах - це все, для цих істот. Але я поки що мало що розумію, ех, треба було краще вчити біологію…

- Ти змила мій запах із себе, і вимилася сама. Тепер твій запах настільки яскравий і сильний, що цим ти зводиш з розуму мене і вовка! - рука Ендера стала задирати мою футболку.

- Ендере, ти ж… - договорити мені не дав, розвернув до себе.

- Зніми речі сама, якщо хочеш їх ще раз одягнути, я зараз просто їх порву! - з нотками гарчання вимовив він, а мені стало шкода речей, я одразу ж почала роздягатися.

- Ендер! Я такого більше не винесу, ти маєш зрозуміти мене, я проста людина, для мене те, що було тієї ночі, це занадто! - намагалася достукатися я до нього.

- Ти звикнеш! - гаркнув він у відповідь, повалив мене спиною на траву, навис наді мною і потягнувся до мого плеча. Став вилизувати мітку, викликаючи мурашки й збудження, що стрімко прибувало. Цього разу, на моє здивування, він не поспішав. Після шиї він опустився до моїх грудей, приємно стиснув однією рукоюодну, а іншу лагідно поцілував. Я піддалася на зустріч, не вірячи тому, що відбувається. Тому, що сама підставляю зараз груди для його поцілунків, незнайомцю, перевертню, вовку... це не реально.

Поцілунки опустилися нижче, на живіт, і Ендер наполегливо розвів мої ноги вбік. Я не пручалася. Навіщо? Що я можу йому зробити? Як заборонити, коли слова мої він не чує, а тіло мене зараз дуже підводить. Тіло моє хоче все те, що зі мною робить цей дикий чоловік.

Гаряче дихання торкнулося промежини та тієї ж секунди я відчула теплий і лагідний язик, що ковзає вздовж моїх складочок, зачіпаючи клітор. Він робив це так уміло, що приховувати своє задоволення у мене б навряд чи вийшло.

Свій захват і неймовірне задоволення я озвучувала в стогонах, і коли кінчила, була зовсім не проти, коли Ендер знову забрався на мене, дивлячись прямо мені в очі, він спрямував товсту голівку свого члена в мою промежину та зробив повільний поштовх. Я закотила очі від задоволення. Поштовх повторився, і я сама стала йому підмахувати тазом у наступних рухах. Плавні поштовхи і я щоразу від задоволення голосно стогнала й закочувала очі, рухалася на зустріч та невідривно дивилася Ендеру в очі. Світло від багаття відбивалося в його неймовірних очах, що дивилися на мене з диким бажанням, і я тільки уявляю, яких сил йому зараз вартує стриматись, щоб не поспішати.

Скінчивши Ендер вилився в мене та на деякий час залишався в мені. А мені було настільки добре зараз, що я плювала на цей факт, що саме так потім і з'являються діти... Я просто насолоджувалася цим моментом. Цей секс із ним, зараз мені здався якимось особливим, ніби все було так, як мені б хотілося.

Але минуло ще кілька хвилин. Ендер на короткий час покинув межі моєї промежини, та знову змусив повернутися до нього спиною.

Здивувалася тому, що зараз, на відміну від минулого разу, у мені ще є сили продовжувати, і я цього хочу. Якщо Ендер говорив правду, і він справді відчуває мої емоції, то він розуміє, що я, як і раніше, збуджена й продовженню опиратися не буду.

Різкі й грубі поштовхи ззаду. Гучні ляпаси наших тіл. Я знову зловила оргазм і мене тут же знову перевернули на спину.

Ендер знову притиснув мене до землі, накрив моє тіло собою і різко увійшов. Грубо і сильно штовхнувся, зачіпаючи якісь особливі точки задоволення, що я попливла.

Ще кілька разів я отримувала неперевершені оргазми, поки знову не втомилася. Цього разу була здивована, тим, що, пересиливши себе, Ендер просто обійняв мене і дав можливість поспати.

Вранці я знову вимилася в цій просто-таки крижаній воді, страшенно хотілося вимитися після такої ночі, адже я вся була в сім’ях Ендера.

Ендеру знову це не сподобалося, але як пояснити вовку, що почуваюся я не комфортно. Та й відчуття, що мене хочуть використати як інкубатор теж позитиву не додає.

На диво, почуваюся я сьогодні краще, може, справді я звикаю, а може, просто моє тіло змінюється. Начебто про це говорила бабуля…

Після того як поїли, ми зібралися і рушили далі пішки. Мене дуже здивувало, що Ендер не став вовком, він просто йшов поруч зі мною. Ми йшли поки я не попросила трохи перепочити. Ендер знову подбав про їжу для мене і після того, як ми поїли, не став мене квапити з продовженням нашого шляху.

Я пізніше зрозуміла чому.

- Чому ти так дивишся на мене? - поставила я запитання, коли побачила пильну увагу чоловіка на собі. Замість відповіді Ендер повалив мене на землю, здер з мене одяг і, вмостившись наді мною, без зволікань штовхнувся в мою промежину. Змусила себе розслабитися, адже після третього поштовху я була зовсім не проти продовження.

Так ми спускалися вздовж водоспаду три дні. Йшли повільно, бо переривалися для сексу. Мені здавалося надто очевидним те, що Ендер зараз навмисно не поспішає додому, і весь цей час проводить зі мною. Мабуть, коли ми прийдемо до нього додому, так багато уваги він цьому приділяти не буде? Ця думка мене приваблює!

Стала помічати за собою дивні речі. Від чогось спів птахів, їхній скрегіт став страшенно дратувати. А потім зрозуміла, чому, просто я стала чути краще. Мені здається, це все ті зміни, про які мене попереджала бабуся, добре, що вони відбуваються поступово, а то так і з глузду можна зійти.

Ендеру про це нічого, звісно ж, не говорила. Але мене стало напружувати, коли я зрозуміла, що з'являється якась тяга до нього. І це аж ніяк не почуття, я це чітко розумію, адже вже була закохана. Це зовсім не почуття любові... можливо симпатії, але все ж, величезну роль тут має ця їхня мітка.

Сьогодні зловила себе за тим, що розглядала Ендера, коли він мився біля водоспаду. Важко заперечувати, що в чоловіка дуже приваблива зовнішність. Тугі м'язи перекочуються від його незначних рухів. Як я й казала раніше, він занадто м'язистий, але гадаю, не через те, що він хотів мати такий вигляд, мені здається, це все його природа…

І думаю, що він прекрасно бачив, що я на нього дивлюся, тому постарався для мене зайвий раз торкнутися повільно свого тіла, опустити руку вздовж живота в область паху. Підняти руки зігнуті в ліктях, прибираючи волосся назад. Чорт забирай, та тут будь-яка на моєму місці збудилася б…

- Я відчуваю твоє бажання, Ліліан. Іди до мене! - розвернувся він до мене передом і ніби спеціально пограв м'язами на грудях.

- Ем... дякую. Я вже милася, ось тільки-тільки зігрілася, - зніяковіла я, спіймана на гарячому.

- Я тебе зігрію. Іди до мене! - і якось так на мене подивився... очі його при цьому якось заблищали, що я сама себе не зрозуміла... не відриваючи свого погляду від його очей, пішла до нього. Мене зараз навіть прохолода води не турбувала. Я просто йшла до нього.

Коли залишалося до нього всього кілька кроків, він потягнув мене за руку і підкинув на себе, я на автоматі обвила його стан своїми ногами. Тепер наші обличчя були на одному рівні. Ендер рушив уперед, поки ми обидва не опинилися по пояс у воді.

А я не витримала такого довгого, мовчазного зорового контакту, нахилилася і сама поцілувала. Без сорому поглибила поцілунок. Ендер не одразу, але відповів мені. Рикнув через поцілунок, міцніше притиснув до себе, торкнувся ягодиць, ще раз зручніше підкинув на себе, і спрямував свій твердий член у мене. Перервала поцілунок через болісний стогін. Але це було лише раз. Наступний поштовх мені сподобався і я сама із задоволенням насаджувалася на його член.

Вийшовши з води, Ендер продовжив зі мною на суші. У мене визріло запитання, яке я поставила, коли майже засинала.

- Чому ти раніше мене так не цілував? - адже для мене це звичайна, приємна річ.

- Я й не цілував тебе так, ти перша це зробила.

- Ви не цілуєтеся? Це ж так приємно! Допомагає висловлювати свої почуття і бажання... - здивувалася я.

- Може, у вас, людей, і заведено роздаровувати поцілунки будь-якому партнеру, з яким спите, але ми цілуємо тільки тих, хто оселився в душі й серці, це дуже особисте, розумієш?

- Не зовсім! Ти мене ще більше зараз заплутав... ти ж сказав, що я тобі дружина, і що іншої жінки тепер тобі не потрібно, але поцілунок для тебе це особисте? Я тоді хто?

- Ти та, хто дана мені праматір'ю Вовчицею. З тобою я можу пізнати радість батьківства, ти ідеальна для мене…

- Але не стану коханою? Тією, яку ти будеш цілувати? - розлютилася я і піднялася з його грудей!

Це що ж виходить? Я тут справді тільки для його потомства? А кохати він буде іншу? А може в нього там хтось є? Звичайно, є! От я дурепа! У такого чоловіка не може нікого не бути... А я тут уже почала звикати до думки, що мені доведеться з ним жити, що, можливо, моя симпатія переросте в справжнє почуття... Боже, це все ця чортова мітка, вона туманить мій розум. У мене ніби мізки відключаються, що я стала так думати та звикати.

- Ліліан, мені більше ніхто крім тебе не потрібен! Ти моя дружина! - сказав він, коли я спробувала від нього відсторонитися.

- У нас, у людей, усе не так влаштовано! Ми спочатку пізнаємо людину, перш ніж із нею переспати. Має бути хоча б елементарна симпатія. А за шлюб я взагалі мовчу... Бувають, звісно, випадки, коли одружуються за розрахунком, але здебільшого, це все через кохання відбувається! Люди закохуються, потім створюють сім'ю, народжують дитину. А не як у вас! Мені не приємно усвідомлювати, що дружина я тобі тільки тому, що, десь там зійшлися зірки, і ти відчув там якийсь запах... це ж не… - тут я замовкла.

- Не по-людськи, ти хотіла сказати?

- Так! - різко сказала я і встала. На такі мої дії Ендер насупився, було видно, що його мої слова розлютили, але в голос він сказав зовсім інше.

- Лягай спати, Ліліан, завтра буде важка дорога. Ми майже дісталися до кордонів моїх земель!

Більше ми не розмовляли. Я ще довго злилась, і прекрасно знала, що Ендер теж. Від чогось стала трохи відчувати його емоції. Але сном нехтувати не стала. Тим паче я вже знаю, яка й справді може бути важка дорога.