Налаштування
Розмір шрифту:
Інтервал:
Колір
тексту:
фону:
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
Нідейла Нельте
Одруження наосліп

Зміст книги: 65 розділів

Спочатку:
Глава 1
131 дн. тому
1-1
130 дн. тому
Глава 2
129 дн. тому
2-2
128 дн. тому
Глава 3
127 дн. тому
3-2
125 дн. тому
Глава 4
125 дн. тому
4-2
124 дн. тому
Глава 5
123 дн. тому
5-2
122 дн. тому
Глава 6
121 дн. тому
Глава 7
120 дн. тому
Глава 8
119 дн. тому
Глава 9
117 дн. тому
Глава 10
117 дн. тому
Глава 11
116 дн. тому
Глава 12
116 дн. тому
Дейкер
115 дн. тому
Глава 13
114 дн. тому
13-2
113 дн. тому
14
112 дн. тому
14-2
111 дн. тому
Глава 15
109 дн. тому
Глава 16
109 дн. тому
Глава 17
107 дн. тому
Глава 18
105 дн. тому
18-2
103 дн. тому
Глава 19
101 дн. тому
19-2
98 дн. тому
Глава 20
96 дн. тому
Глава 21
94 дн. тому
21-2
91 дн. тому
Глава 22
89 дн. тому
22-2
87 дн. тому
Глава 23
84 дн. тому
23-2
82 дн. тому
Глава 24
80 дн. тому
24-2
76 дн. тому
Глава 25
74 дн. тому
25-2
72 дн. тому
Глава 26
69 дн. тому
26-2
67 дн. тому
Глава 27
65 дн. тому
27-2
62 дн. тому
Глава 28
60 дн. тому
28-2
58 дн. тому
Глава 29
55 дн. тому
29-2
53 дн. тому
Глава 30
51 дн. тому
30-2
49 дн. тому
Глава 31
47 дн. тому
31-2
45 дн. тому
Глава 32
39 дн. тому
32-2
36 дн. тому
Глава 33
33 дн. тому
33-2
25 дн. тому
Глава 34
22 дн. тому
Глава 35
21 дн. тому
Глава 36
18 дн. тому
Глава 37
15 дн. тому
Глава 38
13 дн. тому
Глава 39
10 дн. тому
Глава 40
7 дн. тому
Глава 41
4 дн. тому
Глава 42
2 дн. тому

Напевно, підстерігав нас, хотів переконатися, що точно не втечемо. Не хвилюйся, хто і бігатиме, то це ти. Ми помстимось і тобі, і Дейкерові, за все!

Приодягся в блакитний, розшитий золотом костюм, який був не в змозі приховати товсте черевце. Ніс напудрив, від чого той не став коротшим.

Анджи Болстон кивнув батькові і потягнувся за моєю рукою, тією самою, якою я намагалася вивудити павука зі шалі. Батько кинув на нього застережливий погляд. Так вільно тягнути свої лапищі, нехай і до без п'яти хвилин невістки, негідно!

– Здрастуйте, лорде Болстоне, – довелося подати руку, шкодуючи, що павук не сховався у мене в долоні, аби закусити цим виродком. Хоча, все ж таки надто шкода павучка.

– Воістину, не розумію, чому парубки досі не вишикувалися в чергу біля вашого порога, – улесливо воркотав Анджі, притискаючись губами до моєї весільної рукавички. – Ви найвродливіша дівчина Ведемару, це точно!

Угу, мої хлопці якраз дозволили б тут вишикуватися черзі з парубків.

– Дякую, – відповіла ворогові настільки мило, наскільки могла.

І скоріше забрала руку назад за спину. Місце поцілунку тепер страшенно свербіло, так і хотілося помити з милом, а рукавичку викинути.

– Навіть не віриться, ось-ось мій майже син уже буде одруженим чоловіком. Йому дуже з вами пощастило, міледі Шейлі, – продовжував штовхати солодкі промови Анджі.

О, він ще не уявляє, який щасливчик.

– Упевнений, везіння взаємне, – тато навряд чи хотів, щоб це звучало загрозливо, але командний тон, що давно увійшов до звички, зовсім не додав м'якості його словам.

– Звичайно, Аміасе! – ого, коли вони встигли так побрататися? Давно не чула, щоб мого батька називали на ім'я. Мабуть, навіть ніколи. – Ну все-все, бачу, нареченій вже не терпиться, як і всім нам, розпочати церемонію. Побачимося після клятв.

Радісно посміхаючись, Болстон розшаркався і вийшов.

– Він хороший, доню, – промовив батько, неквапливо рухаючись слідом. – Подбав про миттю осиротілого хлопчика. Прихистив під своє крило, хоча сам не дуже багатий. Забезпечив найкращу освіту. Гідний поваги.

За словами тата, Анджі – ангел. Але ми з хлопцями знаємо, що все не так просто. І осиротів «хлопчик» зовсім не випадково. А відсутність грошей у них у цій історії є ключовою.

Ось тільки батькові про це говорити не варто. Трагедія якраз-таки і трапилася після того, як ми спробували попередити всіх.

Все, треба терміново витрусити з думок цей наліт старих спогадів.

Ох, пупок магічної спіралі! Маленькі волосаті лапки торкнулися відкритої шкіри. Забулася за цього нового друга. Знову протилежною від тата рукою спробувала зняти його з плеча. При цьому триматись прямо і не видати потуги мімікою.

Від постійних посмикувань ніжка шпильки, якою Міллі скріпила поділ шалі, раптом вискочила із застібки, і шаль білосніжним покривом злетіла на підлогу.

Утримавшись від бажання зловити її рукою, я зиркнула на тата. Але той не помітив зміни мого гардеробу. Задумливо дивився на двостулкові двері головної зали, до яких ми наближалися.

Ну і нехай, я теж промовчала. Хоча тепер моє вбрання стало далеким від сумирного: плечі відкриті, ключиці підкреслені, як і довжина шиї. Зате під час клятви не вилізе ніякий кудлатий.

– Шейлі, ти зовсім розкисла. Повір мені, люба, все на краще, – батько зупинився, вставши навпроти, і обійняв мене за плечі.

Не знаю, чому втрату шалі він інтерпретувавтаким чином. Здається, взагалі не дивився на мене, а мучився питанням, чи правильно робить, віддаючи улюблену дочку заміж  поспіхом, та ще йза того, з ким ми практично незнайомі.

– Так точно, татусю, – усміхнулася я.

– Ось це вже краще, впізнаю свою доню, – підбадьорююче посміхнувся він і знову поклав мою руку собі на лікоть: – Готова?

З подивом виявила, що ми вже підійшли до високих дверей. Прямо за ними сидить натовп, біля вівтаря стоїть мій ворог, тобто наречений. Чекає на мене.

Ох, хвилі сумнівів почали накочувати з шаленою силою. Адже шлюб, може, і не справжній, для мене так точно, а весілля цілком реальне! Це що ж, мені потім вдовою ходити?

Хоча чому вдовою? Ми ж не вбиватимемо його. Розлучення.

Танза, Райан, Бейн. Я не можу підвести хлопців. Ми так довго шукали шляхи підступитися до Болстона!

Тато стояв, чекав на мою відповідь, давав зібратися з думками. За що я була йому вдячна.

– Готова, – видихнула, розправила плечі, і слухняно дивилася, як батько подає знак.