Одруження наосліп
Зміст книги: 70 розділів
– Шейлі, фата! – крикнула Міллі, змахнувши цим весільним атрибутом.
Але я відчинила дверцята, вдивляючись у напівтемряву таємного ходу.
Заспаний Раян від несподіванки підстрибнув з м'якої подушки в бойовій позі, тримаючи перед собою огризок:
– Кого бити?
Я рукою опустила його «грізну зброю»:
– Зараз будемо тебе. Де вони?
– Навіщо ж так одразу? – Райан ненав'язливо спробував нас виштовхнути назад у кімнату.
– Що відбувається? – нахмурилася я. – По фізіономії бачу, ви щось приховуєте!
– Люба, у тебе там все добре? – у двері постукав тато.
Між нами трьома почалася паніка. Ми зіткнулися лобами з Раяном у спробі згадати, хто куди має ховатися, і чи має взагалі.
Міллі, як завжди, помчала відволікати вогонь на себе.
– Вже одягаємо фату, лорде Верміліоне! – вона навіть прочинила двері, щоб продемонструвати батькові купу повітряної білості. І одразу ж захлопнула, щоб він не спробував увійти.
– Куди поділися хлопці? – скориставшись метушнею, прошипіла я.
– Та там дещо з'ясували... – відповів Раян, потираючи чоло.
– Що з'ясували? Про Дейкера? Щось про їхні задуми? – що ще могло відволікти друзів від мого весілля?
– Ти, головне, не хвилюйся. Роби, що намітила. Ми все порішаємо.
– Що ви там вирішувати зібралися? Ану зізнавайся
– Та не кип'ятись, Шейлі. Тобі неможна. Потім усе дізнаєшся.
– Або піду катувати Танзу! Вже він-то мені розповість!
– Гей! Ти куди?
Я вже забігла у таємний прохід. Райан ледве встиг прошмигнути за мною, до того як панель закрилася.
– Шейлі! – заволав, піднімаючи поділ ззаду. – Сукня! Так старанно мною зшита!
– Ти її тільки ушив.
– Це величезна праця!
– Ми тут давно все відполірували, – я про всяк випадок все ж таки підхопила спідницю, щоб не забруднити. – Гей, Танзо! Бейне! А ну зізнавайтеся, що відбувається!
– Тихіше ви! Вас за кілометр чути! – шикнув Танза, зустрічаючи нас за поворотом.
– Ти куди? – Раян із подивом оглянув нахмуреного друга.
– Краще скажи, звідки? – я склала руки на грудях, від чого поділ спідниці хвилею шльопнувся на кам'яну підлогу потайного проходу. – І де Бейн?
– Шейлі! Ти у сукні! – ніби заново глянув на мене Танза.
– Ти такий пильний. Не ухиляйся від питання! – покепкувала я.
– Твій наречений уже пішов до зали для обряду. От-от і тебе схопляться, – Танза взяв мене за лікоть і повів назад до кімнати.
– Признавайтеся, що ви дізналися? – зажадала я. Як витримати цілий обряд у незнанні?!
– Що ти ось-ось пропустиш своє весілля, – буркнув Танза.
– Нічого, справлю ще одне. Справжнє!
– Ти впевнена, що хочеш це зробити? – зупинив мене Танза.
– Це єдиний спосіб повернути тобі добре ім'я та землю, – я розуміла занепокоєння друга. Але це й справді може бути наш єдиний шанс. Дейкер із Анджи надто розумні та сильні.
– Ми придумаємо щось інше! – не вгамовувався Танза. Його проникливий погляд міг змусити тьохкати будь-яку душу.
– Як уже вигадали з нещасним слідчим? – я не збиралася відступати.
– Саме так. Ми не можемо ризикувати тобою! – Танза був серйозним, як ніколи.
– Пропонуєш комусь із вас переодягтися в мене? – я спробувала перевести все у жарт.
– В мене непогано вийшло б зображати лагідну сліпу, – хмикнув Раян.
– Ага, тільки ти і лагідність – як некромант і здорове почуття гумору, – пирхнув Танза.
– Я все чую! – казна-звідки пролунав голос Бейна. Здається, з кімнати в моїх покоях, яка сусідила з вітальнею.
– Що він там робить? – заінтригована, здивувалася я.
– Шейлі! – нас перервав обурений шепіт Міллі. – Фата!
Ми одразу ввалилися у вітальню, і дівчина кинулася прикріплювати фату на мою голову. Добре, що за допомогою магії це було досить швидким процесом.
– Міллі, церемонія ось-ось почнеться. Вона що, плаче? – пролунав за дверима стривожений голос батька.
– Ні, татусю, просто невеликі дівочі труднощі, – крикнула я в бажанні заспокоїти батька.
– Ага, у вигляді павутиння на зачісці, – хмикнув Раян, простягнувши до мене руку.
– Не чіпай! – шикнула на нього Міллі. І почала поправляти локони.
– Що там у вас відбувається? Я входжу! – пролунав суворий голос батька.
Коментарі
Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар
Авторизація Реєстрація