Налаштування
Розмір шрифту:
Інтервал:
Колір
тексту:
фону:
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
Нідейла Нельте
Одруження наосліп

Зміст книги: 47 розділів

Спочатку:
Глава 1
76 дн. тому
1-1
75 дн. тому
Глава 2
74 дн. тому
2-2
73 дн. тому
Глава 3
72 дн. тому
3-2
70 дн. тому
Глава 4
70 дн. тому
4-2
69 дн. тому
Глава 5
68 дн. тому
5-2
67 дн. тому
Глава 6
66 дн. тому
Глава 7
65 дн. тому
Глава 8
64 дн. тому
Глава 9
62 дн. тому
Глава 10
62 дн. тому
Глава 11
61 дн. тому
Глава 12
61 дн. тому
Дейкер
60 дн. тому
Глава 13
59 дн. тому
13-2
58 дн. тому
14
57 дн. тому
14-2
56 дн. тому
Глава 15
54 дн. тому
Глава 16
54 дн. тому
Глава 17
52 дн. тому
Глава 18
50 дн. тому
18-2
48 дн. тому
Глава 19
46 дн. тому
19-2
43 дн. тому
Глава 20
41 дн. тому
Глава 21
39 дн. тому
21-2
36 дн. тому
Глава 22
34 дн. тому
22-2
32 дн. тому
Глава 23
29 дн. тому
23-2
27 дн. тому
Глава 24
25 дн. тому
24-2
21 дн. тому
Глава 25
19 дн. тому
25-2
17 дн. тому
Глава 26
14 дн. тому
26-2
12 дн. тому
Глава 27
10 дн. тому
27-2
7 дн. тому
Глава 28
5 дн. тому
28-2
3 дн. тому
Глава 29
0 дн. тому

– Шейлі, фата! – крикнула Міллі, змахнувши цим весільним атрибутом.

Але я відчинила дверцята, вдивляючись у напівтемряву таємного ходу.

Заспаний Раян від несподіванки підстрибнув з м'якої подушки в бойовій позі, тримаючи перед собою огризок:

– Кого бити?

Я рукою опустила його «грізну зброю»:

– Зараз будемо тебе. Де вони?

– Навіщо ж так одразу? – Райан ненав'язливо спробував нас виштовхнути назад у кімнату.

– Що відбувається? – нахмурилася я. – По фізіономії бачу, ви щось приховуєте!

– Люба, у тебе там все добре? – у двері постукав тато.

Між нами трьома почалася паніка. Ми зіткнулися лобами з Раяном у спробі згадати, хто куди має ховатися, і чи має взагалі.

Міллі, як завжди, помчала відволікати вогонь на себе.

– Вже одягаємо фату, лорде Верміліоне! – вона навіть прочинила двері, щоб продемонструвати батькові купу повітряної білості. І одразу ж захлопнула, щоб він не спробував увійти.

– Куди поділися хлопці? – скориставшись метушнею, прошипіла я.

– Та там дещо з'ясували... – відповів Раян, потираючи чоло.

– Що з'ясували? Про Дейкера? Щось про їхні задуми? – що ще могло відволікти друзів від мого весілля?

– Ти, головне, не хвилюйся. Роби, що намітила. Ми все порішаємо.

– Що ви там вирішувати зібралися? Ану зізнавайся

– Та не кип'ятись, Шейлі. Тобі неможна. Потім усе дізнаєшся.

– Або піду катувати Танзу! Вже він-то мені розповість!

– Гей! Ти куди?

Я вже забігла у таємний прохід. Райан ледве встиг прошмигнути за мною, до того як панель закрилася.

– Шейлі! – заволав, піднімаючи поділ ззаду. – Сукня! Так старанно мною зшита!

– Ти її тільки ушив.

– Це величезна праця!

– Ми тут давно все відполірували, – я про всяк випадок все ж таки підхопила спідницю, щоб не забруднити. – Гей, Танзо! Бейне! А ну зізнавайтеся, що відбувається!

– Тихіше ви! Вас за кілометр чути! – шикнув Танза, зустрічаючи нас за поворотом.

– Ти куди? – Раян із подивом оглянув нахмуреного друга.

– Краще скажи, звідки? – я склала руки на грудях, від чого поділ спідниці хвилею шльопнувся на кам'яну підлогу потайного проходу. – І де Бейн?

– Шейлі! Ти у сукні! – ніби заново глянув на мене Танза.

– Ти такий пильний. Не ухиляйся від питання! – покепкувала я.

– Твій наречений уже пішов до зали для обряду. От-от і тебе схопляться, – Танза взяв мене за лікоть і повів назад до кімнати.

– Признавайтеся, що ви дізналися? – зажадала я. Як витримати цілий обряд у незнанні?!

– Що ти ось-ось пропустиш своє весілля, – буркнув Танза.

– Нічого, справлю ще одне. Справжнє!

– Ти впевнена, що хочеш це зробити? – зупинив мене Танза.

– Це єдиний спосіб повернути тобі добре ім'я та землю, – я розуміла занепокоєння друга. Але це й справді може бути наш єдиний шанс. Дейкер із Анджи надто розумні та сильні.

– Ми придумаємо щось інше! – не вгамовувався Танза. Його проникливий погляд міг змусити тьохкати будь-яку душу.

– Як уже вигадали з нещасним слідчим? – я не збиралася відступати.

– Саме так. Ми не можемо ризикувати тобою! – Танза був серйозним, як ніколи.

– Пропонуєш комусь із вас переодягтися в мене? – я спробувала перевести все у жарт.

– В мене непогано вийшло б зображати лагідну сліпу, – хмикнув Раян.

– Ага, тільки ти і лагідність – як некромант і здорове почуття гумору, – пирхнув Танза.

– Я все чую! – казна-звідки пролунав голос Бейна. Здається, з кімнати в моїх покоях, яка сусідила з вітальнею.

– Що він там робить? – заінтригована, здивувалася я.

– Шейлі! – нас перервав обурений шепіт Міллі. – Фата!

Ми одразу ввалилися у вітальню, і дівчина кинулася прикріплювати фату на мою голову. Добре, що за допомогою магії це було досить швидким процесом.

– Міллі, церемонія ось-ось почнеться. Вона що, плаче? – пролунав за дверима стривожений голос батька.

– Ні, татусю, просто невеликі дівочі труднощі, – крикнула я в бажанні заспокоїти батька.

– Ага, у вигляді павутиння на зачісці, – хмикнув Раян, простягнувши до мене руку.

– Не чіпай! – шикнула на нього Міллі. І почала поправляти локони.

– Що там у вас відбувається? Я входжу! – пролунав суворий голос батька.