Раді Вас бачити!

======= 45 ==========

Імператор швидко зорієнтувався, побачивши, як Нінель знепритомніла, змахнув рукою, оточивши тіло дівчини коконом захисту.

Тірей усміхнувся і, прошепотівши чергове заклинання, прикрив очі. Відкрився величезний портал, з якого вийшло чергове підкріплення у вигляді магів і простих воїнів... Противники все прибували, імовірно, вже було понад сотню людей. І вони продовжували прибувати.

Імператор дивився на це все мовчки, навіть із непохитним спокоєм, про що свідчили руки схрещені на грудях.

Остель сидів на землі, видно, як хлопець ледь тримався, щоб не відключитися.

- Здавайся, Твоя Величність! - криво оголивши свої зуби, висміявся Тірей, явно задоволений ефектом, який, як він думав, викликав.

- Мабуть, Мантей збирався і тебе кинути, раз не все розповів тобі про мою силу. - гордовитий вираз тут же покинув обличчя Тірея. Та й важко було побачити хоч якусь емоцію страху або відчаю на обличчі імператора. Він упевнено стояв перед великою армією противника на чолі з королем. Один проти всіх, і досі продовжував дивитися на всіх як на мурах. Влада і сила відчувалися в ньому.

- Невже ти думаєш, що це збіговисько недомагів зможе хоч якось нашкодити мені? Або ти думаєш, що магія роду - єдина моя зброя? Твоя найбільша помилка, королю, що ти до біса недооцінив свого ворога! Я не дарма ношу звання найсильнішого мага імперії... та, напевно, і за її межами! Зараз ти і твої люди поплатитеся за твої безглузді й необдумані дії!

Після слів імператора знову спалахнула війна. Удари заклинань, атак полетіли в бік Антеля, але всі вони стикалися з перешкодою у вигляді щита. Антель більше не став чекати, змахнув рукою, із засніженої, зледенілої землі відірвалися осколки, всі вони стали збиратися в десятки гострих і довгих бурульок. Ця купа тонких і напівпрозорих голок спочатку піднялася вгору і з помахом руки імператора з величезною швидкістю полетіла на ворогів.

Ворожі тіла тієї ж секунди були проткнуті наскрізь гострими й тонкими голками льоду. Спочатку ніхто не зрозумів, що сталося, але закляття й атаки припинилися, потім ще за кілька секунд почувся гучний звук тіл, що падали синхронно. Льодиста біла поверхня поля бою вмить забарвилася в кривавий колір, позбавляючи життя одразу майже всіх. Навіть король упав на коліна.

Імператор, як грозова хмара, не поспішаючи підійшов до Тірея, дивлячись на поваленого короля з явною перевагою...

- Як... ти... - важко вичавив із себе король, спльовуючи кров і ледь утримуючи рівновагу.

- Це лише мала частина того, що я можу! Я єдиний маг холодної стихії, і перед твоєю смертю відкрию тобі свій секрет. Мій магічний резерв нескінченний. Тільки для задіяння родової магії мені потрібна сильна концентрація і напрямок магічних потоків для певного заклинання, але моя магія, моя стихія ніколи не покидає мене. Я міг знищити вас точно таким же способом ще на початку. Але я не люблю кров, і родова магія з цим чудово справляється, перетворюючи моїх ворогів на брили льоду. - Король закашлявся і повалився на землю, опинившись біля ніг імператора.

- Війну закінчено! Ти програв! - останнє, що почув король Тірей перед тим, як назавжди заплющив свої очі.

Антель на хвилину застиг на місці, розглядаючи побоїще, що йому довелося влаштувати. На його обличчі не було задоволення, радості перемоги чи усвідомлення власної переваги. Лише гіркота читалася зараз у його очах. Йому було шкода, що таке велике королівство позбулося такої величезної кількості магів і воїнів, і він чудово розумів, що люди королівства Тірея ще не одне століття розгрібатимуть те, до чого їх привів їхній власний правитель.

- Рель! - заплющивши очі і зосередившись, покликав імператор, за його спиною одразу ж відкрився портал, з якого вийшов другий воєначальник імперії. Антель повернувся до нього.

- Війну закінчено! Подай відповідний сигнал тут для воїнів і для всієї імперії. Збери всіх уцілілих воїнів і всіх направ до палацу. Зараз забери Остеля, йому треба до лікаря. Потім візьми невеликий загін і вирушай до королівства Тіреїв. Знайди того, хто залишився там за головного, і надішли його до мене в палац, треба буде обговорити всі нюанси, - став роздавати команди імператор. Рель кивком голови підтверджував, що він усе зрозумів.

- Ваша Величність, - зупинив Рель імператора на півдорозі до своєї дружини, - дозвольте дізнатися, що робити із загиблими? - кивнув він на криваве поле бою.

- Поки що нічого, цей момент я обговорюватиму з тим, хто зараз посяде місце правителя в королівстві Тіреїв, але я думаю, що сім'ї захочуть поховати родичів... - чітко і без емоцій відповів Антель і нарешті підійшов до своєї дружини. Купол щита він розвіяв і схопив свою дорогоцінну ношу на руки, відкрив портал і опинився в палаці.

Несвідому Нінель він заніс до них у покої й обережно поклав на широке ліжко. Викликав лікаря і не втримався від роздивляння дружини, що перетворилася. Важко було повірити, що магія вогню назавжди покинула його вогняну бестію. Нінель була прекрасна у своїй стихії, але дивлячись на холодну шкіру, яскраво біле волосся, імператор перебував немов в ейфорії. Ні з чим не порівнянне задоволення було бачити Нінель саме такою. Рідною, як ніколи рідною і коханою. Його другою половиною. Продовженням його роду. І ця думка приносила йому задоволення. Радість. Щастя. Вона стала продовженням самого Антеля. І те, що магія прийняла її, говорило багато про що.

Думки Антеля перервав лікар. Здивувався побаченому, але швидко взяв себе в руки. Поділився своїми міркуваннями щодо стану імператриці і разом з Антелем взявся читати аури Нінель.

Після того, як Антель пересвідчився сам про стан Нінель, ще довго не міг відпустити руку з живота дружини. Усвідомлення, що такі стрімкі зміни були пов'язані з появою нового життя, вибили правителя з колії. Після всього, що сталося за останні години, ця новина вибила ґрунт з-під ніг навіть у такої сильної особистості.

Ледве стримуючи посмішку, імператор покинув дружину, лікар ще залишався з Імператрицею.

Нінель потрібен був відпочинок, і лікар створив відновлювальне заклинання, щоб зміцнити магічними потоками організм імператриці.

Пробувши в імператриці ще близько години, лікар пішов.

Нінель пробула без свідомості ще добу, але коли прокинулася, то почувалася такою, що відпочила і виспалася.