2
1
0
Безоплатно
Спочатку:
Візуалізації
Цитати
Дарина сиділа у своєму улюбленому кріслі біля вікна. М’яке, оббите сапфіровим оксамитом, який злегка потерся від часу, воно все ще зберігало тепло та спогади багатьох вечорів. Спинка крісла обіймала її, ніби захищаючи від зовнішнього світу, а підлокітники з витонченими вишитими візерунками занурювали в затишок і спокій.
(0)
Дарина лежала в темряві, прислухаючись до приглушеного гулу нічного міста за вікном. Щось глибоко всередині нашіптувало їй, що завтрашній день буде іншим, немов на неї чекають невідомі зміни. Засинаючи, вона відчула, як у глибинах її серця прокинувся давно приглушений відгомін ніжності, легкий і трепетний, мов перший подих весни. Вона на диво швидко пірнула в міцний сон.
(0)
Кожен новий крок по лабіринту змушував її відчувати, як її життя розпадається на шматки спогадів, думок і відчуттів, але водночас усе ставало яснішим.
(0)