Моє життя закінчилося на Землі, а прокинулася я в чужому тілі, у незнайомому світі й із нареченим, якого ніколи не бачила.

Даміан Морвен — аристократ, некромант і чоловік, який звик усе контролювати. Він думає, що я втратила пам’ять, а я знаю одне, що заміж за незнайомця не піду, навіть якщо він до біса привабливий!

Таємниці старого маєтку, дивні спогади й небезпечний магічний експеримент змушують мене шукати відповіді. Попередня власниця мого тіла могла загинути не випадково, а мій наречений, схоже, знає більше, ніж розповідає.

Мені потрібно розплутати чуже минуле й не дозволити нікому вирішувати мою долю, особливо одному нестерпному некроманту, який стає дедалі цікавішим…

Історія великої принцеси Катару та її королівської родини розгортається як велична сага про честь, відданість і незламність. Коли принцеса Вікторія та її улюблені сестри опиняються в небезпечній пастці, доля всієї династії змінюється назавжди.

Її чоловік Дем'ян — справжнє серце воїна — не вагається кинути виклик небезпеці. Його шлях перетворюється на легендарний подвиг, здатний об'єднати народи та подарувати надію навіть там, де панують безкраї піски пустелі.

Та не лише він стає на захист рідної землі. Кожен член королівської родини проходить власне випробування, доводячи, що справжня сила народжується з любові, честі та єдності. Їхня боротьба стає символом незламності, а сама історія — легендою, яку ще довго переказуватимуть покоління.

Марс не кликав людей — але людство вже пакує реактори, скафандри й корпоративні прапори. «Довідник з колонізації Марса» — перша книга циклу «Посібник із захоплення Сонячної системи», що поєднує наукові ідеї, інженерні концепції та художню сатиру. Ви дізнаєтеся, як пережити посадку, знайти воду, створити кисень, побудувати підземні міста, теплиці, транспортні мережі й промислові комплекси. На сторінках оживають адаптивні марсоходи, орбітальні дзеркала, ремонтні рої, фабрики атмосфери та інші машини майбутнього. Тут достатньо чорного гумору, сарказму й еротичного підтексту, адже навіть на мертвій планеті люди закохуються, сваряться та відкладають побачення через витік повітря. Практичний путівник для тих, хто хоче підкорити Марс і бажано пережити першу ніч. Бо Земля вже надто стала затишною.

Франція, Нормандія. Осінь 1889 року.
Тієї ночі зорі світили так яскраво, що Аделаїда Вальмонт уперше за багато років побачила дорогу до озера без ліхтаря.
Вона повернулася до маєтку, який заприсяглася ніколи більше не відвідувати.
На залізних воротах висіла чорна стрічка, а під дверима лежав конверт із її ім'ям.
Усередині було лише одне речення:
«Моя люба Аделаїдо, якщо ти читаєш цього листа, значить, я померла вдруге».
Унизу стояв підпис: Лавінія Вальмонт.
Жінка, яку поховали десять років тому.
І тоді за її спиною пролунав чоловічий голос:
— Ти все-таки повернулася.
Люціан де Веруа.
Чоловік, якого Аделаїда звинувачувала у смерті своєї сестри.

Якщо довго просиш у долі пригод, не потрібно дивуватися, коли вона бере і їх тобі підкидає. Ледь не під ноги. В вигляді дівчини, не красуні, нажаль, але "дівчини в біді".
І ні, коли рятуєш дівчину, пригоди не закінчуються, вони тільки починаються. Такий вже у цієї дівчини характер. І якщо хтось погодився наглядати за нею в школі магії, наївно думати, що це буде не складно.

Після трагічних подій Аліса змушена залишити дім і вирушити в подорож, яка змінить її назавжди.

Та чим далі вона заходить, тим більше розуміє: минуле приховує набагато більше, ніж їй розповідали. Дивні незнайомці, давні таємниці, загадкові символи й люди, які готові віддати життя за правду, змушують її сумніватися в усьому, що вона вважала реальністю.

Кожна відповідь породжує нові запитання. А істина може виявитися небезпечнішою, ніж будь-яка магія.

Бо іноді найстрашніше — не те, що ховається в темряві, а те, що роками приховували від тебе.

На Хелловін троє подруг — Аліса, Ліра та Веста — вирішують зробити звичайну фотосесію на Трухановому острові. Але гарбуз, який вони взяли як декор, виявляється стародавнім артефактом.
Одне заклинання — і дівчата потрапляють у паралельний Київ, де ніч триває вічно, а відьми правлять світом.

Щоб повернутися додому, вони мають знайти три ключі Світанку — символи магії, що розділилися між силами Світла, Тіней і Вогню.
Але справжня небезпека — не монстри цього світу, а спогади, які пробуджуються в кожній з них…
Бо можливо, це не перший раз, коли вони зустрілися — і не вперше врятовують один одну.

Я приїхала розлучатися з чоловіком, якого ніколи не бачила. Та він знає, який чай я люблю, де залишила улюблену шаль і як змусити мене усміхнутися навіть посеред сварки. А магічний дім за межею мого світу впізнає в мені господиню.

Адріан пам’ятає наш шлюб. Я пам’ятаю лише життя, у якому його не було. Тепер у нас є п’ять світанків, щоб розірвати союз, і книга, яка здатна повернути все, що я забула.

Тільки кожен спогад забирає в нього час.

Я можу знову закохатися у свого чоловіка. Та перш ніж довіритися його рукам, маю з’ясувати, чому колись сама обрала забуття і кому він мене обіцяв.

Англія, осінь 2026 року. Ксенія з дитинства мріяла стати детективкою, надихаючись романами Агати Крісті. Разом із подругою Катериною, яка повернулася з війни, вони відкривають власне детективне агентство.

Їхньою першою клієнткою стає Міла Блеквуд — господиня старовинного маєтку, де за загадкових обставин померла покоївка Емілі Вілсон. Поліція не може розплутати цю справу, а підозри падають на мешканців маєтку.

Зрада, приховані почуття, давні образи й таємниці минулого — кожен має що приховувати. Ксенія шукає докази, Катерина помічає те, чого не бачать інші.

Чи зможуть дві подруги розкрити вбивство й дізнатися, кому насправді призначався отруєний чай?

У Блеквуді кожна таємниця має свою ціну.

Флешмоб #ТаємницяПідЗорями

Жорстоке покарання від батьків, вилучений телефон і примусове «заслання» в село, саме так починаються мої «ідеальні» літні канікули. Я планувала закритися в собі й ненавидіти цей світ. Але в мій сценарій безцеремонно втрутився Сергій. Місцевий «лицар», який упевнений, що знає про життя все.
Ми — вибухова суміш, якої це село ще не бачило. Але що більше ми бісимо одне одного, то виразніше я розумію: він єдиний, хто бачить мене справжню.
Але що робити, коли єдина людина, поруч із якою хочеться зняти захисний панцир, це той, кого ти присягалася ігнорувати?
І коли все так кардинально змінилося? Звичайне літнє заслання перетворилося на суцільне переживання й страх, що канікули от-от добіжать кінця? І тепер я знаю напевно: найважчим буде не повернутися додому, а не залишити тут своє серце.

Липа нашепотіла-6. Таємниця срібного гарбуза (Історія 11.) Кінець жовтня загорнув Київ у срібну туманну шаль. Місто стає тихішим і глибшим: раніше падають сутінки, вологе листя чорніє на тротуарах Подільських вулиць, а в старих будинках завчасно запалюють тьмяне світло. Повітря просякнуте передзимовим холодом, димом і... відчуттям неминучої біди. У старому особняку на Подолі зупинилося життя Олега Семенця — краєзнавця, колекціонера й людини, яка надто близько підібралася до чужих таємниць минулого. Один точний удар, зручне крісло й тиша. На перший погляд — звичайне вбивство у великому місті. Але прямо навпроти застиглого погляду загиблого на столі палахкотить дивний різьблений гарбуз-ліхтар. Що це— моторошне послання вбивці чи фатальна випадковість, яка лише заплутує сліди?

Ярина навіть не уявляла, що одного дня опиниться у замку загадкового Володаря Тіней. Морок викрадає її не заради влади — він щиро кохає дівчину й хоче, щоб вона стала його дружиною. Спочатку Ярина боїться його, але, зазирнувши в душу Морока, бачить там доброго й самотнього чоловіка. Його пісня, сповнена любові, торкається її серця, і Ярина відповідає взаємністю.

Та її дядько не приймає їхнього кохання й стирає Ярині пам'ять про Морока, занурюючи її в чарівний сон. Тоді Володар Тіней вирушає у небезпечну мандрівку за золотим осіннім листочком, що має силу пробуджувати забуті спогади.

🍂 Чи зможе Морок повернути Ярині пам'ять і довести, що справжнє кохання сильніше за будь-які чари?

«Експеримент, якого не було в кошторисі» — сезон 1 серіалу «Вибух великої теорії».
Що буде, якщо зібрати геніальних учених, дати їм застарілий прискорювач, мізерний бюджет і необмежену віру у власний розум? Правильно — Всесвіт почне розвалюватися!
У напівзбанкрутілому Інституті великої теорії невдалий експеримент запускає ланцюг неймовірних катастроф. Гравітація звільняється, час божеволіє, кавоварка пророкує майбутнє, а паралельні реальності вимагають компенсацій.
Попереду — 30 епізодів наукового абсурду, космічних пригод, романтичних непорозумінь, сарказму та чорного гумору. І поки вчені намагаються врятувати реальність, бухгалтерія вимагає звіт за використану електроенергію.
Коли фізика божеволіє, навіть Бог бере лікарняний!

Андромеда зустрічає дослідників не тишею далеких зірок, а ревом, шурхотом крил і слідами істот, які ніколи не мали боятися людини. Другий том «Великого атласу галактичної фауни» переносить читача у світи, де еволюційна конкуренція створила одних із найнебезпечніших хижаків відомого космосу. На вулканічних рівнинах полюють вогненні бігуни, у печерах голосами жертв заманюють міміки, над штормами ширяють королівські буревії, а десь серед червоних скель гуде низькочастотний рев Багряного громохода. Кожен вид має власну еволюційну історію, анатомію, поведінку та місце в екосистемі. Це не просто бестіарій — це польовий звіт із галактики, де помилка спостерігача часто стає останньою.

Третій твір із серії коротких романів у стилі «Чорного дзеркала».
Що станеться зі світом, якщо одного дня тварини стануть такими ж розумними, як люди? Одвічно людство вважало себе єдиним господарем планети, будувало міста, захоплювало території та використовувало інших живих істот для власних потреб, не замислюючись, що одного дня вони можуть усе це усвідомити. Тепер тварини здатні мислити, говорити, навчатися, об’єднуватися та боротися за право називати цей світ своїм. Одні прагнуть мирного співіснування з людьми, інші вважають, що людство має відповісти за століття поневолення. Світ змінюється, і цього разу питання не в тому, чи зможуть тварини вижити поруч із людьми, а в тому, чи зможуть люди знайти своє місце у світі, який більше їм не належить.

Кайрен бачив смерть своїх друзів. Тримав їхні холодні руки. Повірив, що Ехо виконало обіцянку, й забрало все, що було йому дороге. Та Безодня вміє брехати. Поки зруйнована Драксарія оговтується після катастрофи, Академія більше не може приховувати правду. Архонти зберігають небезпечні таємниці, Рейнар виявляєтьс частиною значно страшнішої гри, а Ехо нікуди не ділося, воно лише причаїлося. Кайрену доведеться навчитися істинного злтьья з драконом. Віреї - довести, що її місце серед найкращих пілотів. А Торвальду й Моргату - нарешті зрозуміти, що серце дівчини не трофей. Бо цього разу Безодня хоче не знищити Драксарію. Вона хоче, щоб її почули.

Ворон сидить на даху й бачить те, повз що ми звикли проходити: втому за усмішкою, самотність у натовпі, тривогу за зачиненими дверима. Він спостерігає за людьми, які шукають відповіді в каві, ховаються за масками й нескінченними справами, та за дітьми, які ще не забули запитувати: «Чому?»
«Історії ворона» — дві збірки про повсякденне життя, наші страхи, ілюзії й надії. З іронією та співчуттям Ворон нагадує: варто зупинитися, відкласти телефон і поглянути на світ без ретуші.
Ця книга не дає готових відповідей, але допомагає побачити те, що ховається за межами ідеального кадру.
Ворон бачив. А тепер — ваша черга.

Теорія змов. Новий погляд на реальність» — роман, що не радить вірити жодній теорії змов буквально, але наполегливо радить: перш ніж сміятися з чужої дивної віри, спробуйте зрозуміти, яку саме людську потребу в поясненні незрозумілого ця віра насправді задовольняє. Іноді відповідь виявляється значно людянішою — і значно смішнішою — за будь-яку змову.

Красуня прокинулась від столітнього сну не поцілунком, а питанням «чому» — і на камені замку з'явився напис: «Дім запрошує. Місце за столом чекає». Так почалась історія трилогії. У першій книзі країна вчиться жити після сну, а терновий кущ стає письменним. У другій Аврора вирушає за море шукати королівство, зачароване нудьгою, і стикається з Тихою Гаванню та Серцем Зими. У третій настає найважче: все добре, виправляти нічого, і збудований дім треба навчити жити. Це казка про те, що дім збирають із дрібниць: супу, дат, дитячих питань і тих, хто сидить поруч. Бо триваюче не рахують — його доглядають.

Привіт! Я — Валері, старша донька ректора Столичної магічної академії. Звучить гордо, правда? Ось тільки є невеличка проблема: магічного дару в мене немає від слова «зовсім». І це при тому, що мій батько — один із найсильніших магів-теоретиків, а мама — могутня піфія!
Але я не засмучуюся! Навіщо мені ті закляття, коли в мене є найкраща подруга у світі — принцеса Мелісса, та супер унікальний друг — Дух Академії? Моє життя було цілком комфортним і майже спокійним... поки в мені не прокинувся дар некромантії.
Дар, якого я взагалі не чекала, не сподівалася і якого боялася до дрижаків у колінах. Та краще б його взагалі не було! Бо тепер замість спокійного життя на мене чекають бігуча їжа, смердючі скелети та проблеми...

Багато років вона жила спогадами про перше, до нестями сильне кохання. Життя промайнуло, як один день, і ось на порозі вже майже самотня старість.

Та коли у її розмірені спокійні будні увірвався «Осінній блюз» у виконанні вуличного скрипаля, доля вирішила дати їй шанс знайти своє щастя.

Чужі розповіді, натяки й одна випадкова світлина у чужому телефоні запускають ланцюг дивовижних збігів. Чи зможе запізніла мелодія пробитися крізь хмари сьогодення і повернути те, що здавалося назавжди втраченим?

О 00:17 на покинуту станцію прибуває потяг, якого не повинно існувати.

Після смерті жінки, яку Марта Ворон усе життя вважала матір’ю, дівчина знаходить дивну записку:

«Не сідай у потяг о 00:17. Навіть якщо пасажиром буде людина, за якою ти сумувала все життя».

Марта не збиралася вірити дивним попередженням. Аж поки тієї ночі не побачила у вікні потяга свою мертву матір.

А незнайомий провідник назвав її чужим ім’ям — Еліанна.

Кажуть, цей потяг повертає втрачене, але кожна відповідь має свою ціну. Його пасажири приховують таємниці, а минуле Марти сповнене спогадів, яких не повинно існувати.

Що, якщо найстрашніша таємниця — не те, що з нею сталося, а те, ким вона була до того, як забула?

Деякі потяги повертають утрачене. Інші забирають останнє.

ЖК "Black sea" - чорна скляна вежа для обраних, де за ідеальними фасадами пентхауса ховається найбрудніші таємниці еліти. Я Дем'ян Корсакові, звик бути тут королем, а мій батько диктувати умови всьому бізнесу. Але все змінилося, коли верхній пентхаус викупив впливова сім'я із Південної Кореї. Пак Йон Хва. Моя тендітна квітка лотоса. Нас розділяє абсолютно, все: різні світи, мовний бар'єр, суворі східні традиції її родини та жорстка війна наших батьків за впливу компанії. За правилами її батьків, вона немає право навіть дивитися на іноземця. За правилами мого батька - її родина наші найлютіші вороги. Але коли один випадковий ліфт застряг між поверхами на висоті сорокового поверху в шалену грозу, наша всесвіт зіштовхнулися й розлетілися на друзки.

Катерина — кардіологиня, яка вірить лише у факти. Але одного дня її серце на три секунди зупиняється, і вона відчуває запах полину та чує чужі кроки. Максим — архітектор, який пережив клінічну смерть і щоночі бачить кімнату з білими дверима. Там хтось шепоче: «Та, чиє серце б'ється для тебе». Коли їхні погляди зустрічаються, їхні серця починають битися в одному ритмі. Але кохання, що зшиває серця, має свою ціну. «Для тебе б'ється моє серце» — трилогія про любов, сильнішу за смерть, про чорну воду між світами та про дар, що переходить від матері до доньки.

Не все гаразд у королівстві Датськім... тобто у Темному. Війна скінчилась, але світлі своїх ворогів у спокої не лишили - капостять, як можуть. Та й в самих світлих у державі не все гаразд... Окрім того, тут є:

❀ Обраний, що має шило самі знаєте в якому місці;
❀ лицар смерті з екзистенційною кризою;
❀ і, можливо, назрівають певні зміни в житті самого Темного Володаря.

Нудно не буде нікому!

Іларії потрібно протриматися в Магічній академії лише один рік.
Не називати себе справжнім ім’ям.
Не дозволити нікому придивитися надто уважно.
І, бажано, не з’ясувати випадково, що її магія робить речі, яких робити не повинна.
План був цілком пристойний.
Аж поки один надто спостережливий студент не почав ставити незручні запитання, старі документи — поводитися дивно, а державний реєстр, який мав приховати одну сімейну таємницю, не привів Іларію до значно більшої.
Бо іноді проблема не в тому, під чиїм ім’ям ти живеш.
А в тому, чиє ім’я взагалі мало стояти в реєстрі від самого початку.

У вісімнадцять років Амелія нарешті залишає дитячий будинок і повертається до батьківського дому, який отримала у спадок.

Вона мріє почати життя спочатку. Самостійно. Тихо. Без зайвих людей і без минулого, про яке майже нічого не пам'ятає.

Але перше, кого вона зустрічає у своєму новому домі, — дівчина на ім'я Емма.

Амелія не знає, хто вона і звідки взялася. Емма теж не може пояснити, чому опинилася саме тут.

А потім у їхньому житті з'являється Естер.

Троє дівчат, один старий будинок і безліч запитань, на які не існує простих відповідей.

Між світом живих і тих, хто вже не може до нього повернутися, є межа.

Але що станеться, якщо хтось навчиться її переступати?

І чому саме Амелія може бачити тих, кого більше ніхто не бачить?

Щомісяця в місті знаходять тіло чоловіка. Двадцять жертв - різного віку, без жодного звя'зку між собою. Коли патологоанатомка Марта готується провести розтин двадцять першого, мертвий раптом хапає її за руку й розплющує очі. Молодий гонщик Леон вижив, але майже нічого не пам'ятає. Тепер його смерть доведеться приховати, адже вбивця не повинен дізнатися про свою помилку. Разом із Мартою та її донькою Леон починає відновлювати події тієї ночі. Та що більше повертаються спогади, то страшнішою стає правда : не всі, кого відправили до моргу, були мертвими.

Одна помилка. Один чужинець. Безліч наслідків.
Спадкоємиця давнього роду Селестія мала б вчити алхімію, а не підглядати за людським світом через Дзеркало Далечіні. І тим паче — не задивлятися на Деніела, який просто працює в кав'ярні й не підозрює про чари.
Плутанина в заклятті — і Дзеркало вибухає іскрами, а спантеличений Дені вивалюється прямо на підлогу.
Шляху назад немає, а викриття загрожує ув'язненням. У паніці Селест віддає Дені свою стару паличку, накидає завелику мантію і представляє професорам як студента за обміном. Тепер він змушений імітувати магію завдяки кмітливості, поки дівчина таємно підчакловує зі спини.
Але людина в серці академії руйнує баланс світів. Вони мають обмаль часу до викриття вартовими. Та що робити, коли гра у фальшивого мага переростає у справжнє кохання?

Вона стала здобиччю… ще до того, як зрозуміла це. Каріна жила у світі, де небезпека була лише грою.
Поки не торкнулася амулета Азоріта. Тепер її тіло — носій сили, за яку вбивають.
За яку зраджують.
І за яку готові знищити цілий світ.
На неї відкрито полювання.
▪︎ темні маги, що жадають її сили
▪︎ білі фанатики, що винесли вирок
▪︎ королі, для яких вона — лише ключ
▪︎ …і навіть боги
Її кидають у в’язницю Тарханів. І там її чекає лише одне —
смерть, але є одна деталь, про яку ніхто не подумав…
Амулет не відпускає своїх носіїв. І тепер вона — не просто жертва.
Вона — спокуса.
Вона — загроза.
Вона — кара, яку цей світ ще не готовий прийняти.
І серед тих, хто повинен її знищити,
знайдеться той, хто захоче її… зовсім інакше.

Після зради нареченого я мала просто померти. Але прокинулась у тілі Леори Арденваль — останньої спадкоємиці древнього роду, яку повільно труять і готують до шлюбу з придворним магом.
Тепер у мене чуже виснажене тіло, небезпечна сила, двоє дітей, яких потрібно врятувати, і маєток, де хтось роками викачував магію з цього роду.
А ще — Дамір Торвальд, воєнний маг, що розслідує зникнення древніх родів. Він не повинен дивитися на мене так. Я не повинна хотіти його замість чоловіка, за якого мене віддають. Але чим ближче ми до правди, тим сильніше палає те, що може нас обох знищити.

Після семи книжок про листи, ключі, імена, дороги й голоси Юлія та Олександр нарешті отримують шанс побачити Покровськ не як набір уламків, а як живий ранок. У їхніх руках опиняються дванадцять касет зі світанками міста — змонтованими з десятків одночасних голосів, шумів, сміху, сварок і тиші. Але чим більше вони відновлюють, тим очевидніше: навіть правдиві фрагменти можуть скласти неправдиву картину. Юлія хоче зберегти минуле, Олександр — не дозволити архіву з’їсти їхнє теперішнє. Серед записів знаходиться день їхньої евакуації, а разом із ним — відповідь, якої Олександр боявся роками. «Архів розбитих світанків» — роман про пам’ять, монтаж правди, любов після втрат і право залишити тріщини несклеєними. Бо іноді найчесніший спосіб повернути місто — не вдавати, що воно колись було цілим.

Після шести книжок, у яких Покровськ повертався до Юлії та Олександра через листи, ключі, імена й дороги, місто заговорює буквально. У старому будинку біля забутого маршруту знаходять сотні записів: дитячий сміх, сварки, пісні, кухонні розмови, голоси тих, кого вже немає, і тих, хто не хоче чути себе колишніми. Серед них — молоді Юлія й Олександр, ще до війни, ще до втрат, ще до всього, що мало їх розділити. Але голос — небезпечніший за лист: він повертає людині тіло, інтонацію, правду і брехню водночас. Кому належить записане слово? Чи має архів право зберігати голос без дозволу? І що робити, коли минуле раптом заговорить про тебе те, чого ти сам уже не пам’ятаєш? «Будинок, де жили наші голоси» — роман про любов, пам’ять, межі близькості та право людини повернути свій голос тиші назавжди.

Відпочинок в Одесі мав стати казкою, але колишній хлопець швидко скинув маску ідеального й перетворився на небезпечного переслідувача. Рятуючись від його агресії, Валерія випадково знаходить сховище там, де найменше очікувала — у Мусульманському культурному центрі, під захистом загадкової жінки в нікабі.

Але справжній шок чекає на Леру всередині. Східним принцом і її головним захисником виявляється Тамін — той самий нахабний мажор із її університету, з яким вона щодня влаштовує запеклі комедійні дуелі на парах.

Між ними — різні світи, суворі правила та купа взаємних шпильок. Але як встояти перед забороненим почуттям, коли ворог із минулого вже чекає за дверима?

Стара карта, знайдена після історії зі скринькою імен, повертає Юлію та Олександра до дороги, якою колись вивозили людей із Покровська. Для Юлії це шанс створити «Реєстр повернень» і зрозуміти, що означає дім для тих, хто його втратив. Для Олександра — шлях до найболючішого спогаду: дня, коли він повернув машину назад у місто й урятував не всіх. Дорога веде через чужі рішення, провину, страх і людей, які більше не хочуть повертатися. Поступово герої розуміють: повернення не завжди означає рух назад, а любов не дає права вирішувати маршрут за іншого. І поки тітка Ліда воює з дорожньою інфраструктурою, а архів знову вчиться не робити з болю красивий фінал, десь наприкінці старого маршруту на них чекає будинок, у якому досі живуть голоси. І один із цих голосів несподівано належить самій Юлії.

Еліс звикла до своїх снів.

У них вона бачить дивний світ, якого не існує в реальності. Незнайомі місця, незвичних людей, дивні події — усе це щоночі здається їй настільки справжнім, що після пробудження вона ще довго пам'ятає кожну деталь.

А потім одного дня у її реальності з'являються двері.

Двері, яких не було ще хвилину тому.

І бачить їх лише Еліс.

За ними — той самий світ, який вона бачила уві сні.

Тепер їй доведеться дізнатися, чому саме вона бачила його раніше, хто живе по той бік дверей і чому цей світ знає про неї набагато більше, ніж вона сама.

Можливо, деякі сни — це не вигадка.

Можливо, вони просто чекають, коли ти прокинешся.

П'ятеро друзів. П'ять історій. І безліч звичайних вечорів, які чомусь хочеться запам'ятати.

У кожного з них своє життя, свої маленькі проблеми, мрії, сумніви та моменти радості. Хтось намагається почати все спочатку. Хтось вчиться відпускати минуле. Хтось нарешті дозволяє собі те, про що давно мріяв.

Але є дещо незмінне — вони завжди знаходять час одне для одного.

Це п'ять окремих історій про дружбу, життя, випадкові зустрічі, теплі розмови та маленькі моменти, з яких насправді й складаються найважливіші спогади.

А коли закінчиться остання історія, вони знову зустрінуться за одним столиком.

Бо де б не занесло життя, завжди добре знати, що тебе хтось чекає.

Поки не охолоне чай.